Телефонні шахрайства у столиці набувають нових форм, і дедалі частіше жертвами стають люди старшого віку. 75-річний киянин втратив 64 тисячі гривень після дзвінка псевдопрацівників банку. Правоохоронці затримали підозрюваного — 33-річного мешканця Дніпропетровщини, який, за версією слідства, організував злочинну схему.
Миттєва довіра — головна мішень афериста
Зловмисники діяли за відпрацьованим алгоритмом. Спершу телефонують, представляються співробітниками банку, далі — повідомляють про «підозрілу активність»: нібито хтось намагається зняти кошти або оформити кредит.
У стресі людина прагне негайно «забезпечити безпеку рахунку» і легко погоджується виконувати інструкції.
У цьому випадку шахраї застосували SIP-телефонію — технологію, що дозволяє підмінювати номер телефону. На екрані абонента з’являється справжній номер банку, тож дзвінок виглядає абсолютно правдоподібним.
Під тиском і маніпуляціями пенсіонера змусили розкрити дані для входу в онлайн-банкінг. Доступ отримано — гроші зникли.
Що інкримінують організатору
Поліція Києва та Шевченківська окружна прокуратура оголосили чоловіку підозру одразу за двома статтями:
- ч.2 ст.361 ККУ — несанкціоноване втручання в роботу електронних систем;
- ч.5 ст.27, ч.3 ст.190 ККУ — шахрайство у великих розмірах, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Максимальне покарання, яке передбачає закон, — до восьми років позбавлення волі.
Розслідування триває, поліція встановлює інших учасників схеми.
Як киянам не потрапити у пастку
Пам’ятайте чотири прості правила, які вбережуть від більшості телефонних афер:
Банківські співробітники НІКОЛИ не запитують телефоном:
- ПІН-код картки
- CVV (цифри на звороті)
- паролі чи логіни
- одноразові SMS-коди
Якщо дзвонять і панікують:
- перервіть розмову;
- зателефонуйте у банк самі — номер завжди є на картці або офіційному сайті.
Виявили шахрайство:
- негайно телефонуйте 102;
- заблокуйте картку у додатку або через гарячу лінію банку.
Чому ця історія — сигнал для міста
Викрадення 64 тисяч гривень у пенсіонера — не поодинокий випадок. Вішинг дедалі частіше використовує технології, які ускладнюють перевірку дзвінка навіть молодим людям.
Для літніх мешканців столиці це — психологічний удар: страх, сором, відчуття беззахисності.
Кібершахраї розраховують саме на емоцію. Вони не вимагають гроші «в руки» — вони змушують відкрити двері до власного банківського кабінету. І поки кияни не навчаться ставити дзвінок на паузу, замість беззастережної довіри — втрати триватимуть.
У Києві підбили підсумки тижня безбар’єрності: які проблеми залишаються невирішеними
У столиці всі водії «Київпастрансу» пройшли тренінги з перевезення маломобільних пасажирів
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці