Влада, реєстри та нерухомість: що хочуть приховати "слуги народу"?

У розпал повномасштабної війни, коли українці очікують прозорості від влади як ніколи раніше, з’являється законопроєкт, що може закрити суспільству доступ до державних реєстрів нерухомого майна та земельного кадастру. Автори — народні депутати з фракції «Слуга народу», які аргументують свою ініціативу турботою про безпеку оборонних підприємств.

Втім, журналісти, антикорупціонери та правозахисники б’ють на сполох: під прикриттям війни можуть легалізувати механізм приховування статків можновладців, що унеможливить будь-які розслідування щодо незаконного збагачення.

Суть законопроєкту: підвищення безпеки чи ширма для корупції?

Документ пропонує:

• обмежити доступ до реєстрів речових прав на нерухоме майно та земельного кадастру;
• приховати відомості про місцезнаходження об’єктів на період воєнного стану та ще рік після його завершення;
• дозволити правоохоронцям отримувати інформацію про тих, хто переглядав реєстри;
• розширити обмеження не лише на об'єкти оборонного призначення, а й на всі об’єкти без винятку.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура вже звернула увагу, що такі норми надто широкі й не мають чіткого зв’язку з безпекою.

Скандальні статки під час війни: приклади, що шокують

Журналіст Георгій Шабаєв з проєкту «Схеми» розповів, що без доступу до реєстрів вони б не змогли викрити нечистих на руку посадовців. І навів конкретні приклади:

Павло Кириленко, голова АМКУ

У серпні 2024 року детективи НАБУ повідомили Кириленку про підозру у незаконному збагаченні на 56,2 млн грн. Розслідування журналістів показало, що родина чиновника придбала нерухомість і автівки на понад 70 млн грн, оформлені на родичів без жодних бізнес-доходів.

До списку входять:

• маєток під Києвом,
• офіси в столиці,
• кросовери та квартири в елітних ЖК,
• апартаменти в Ужгороді, придбані під час війни.

У декларації Кириленко не вказував жодного з цих об’єктів.

Дмитро Вербицький, заступник Генпрокурора

У 2024 році дівчина Вербицького, Христина Ільницька, стала власницею:

• Porsche Cayenne за $100 тис.,
• котеджу вартістю $1,2 млн у ЖК «Коник» у Києві.

Її офіційний дохід за 10 років — близько 360 тис. грн. За документами, нерухомість була придбана за 2 млн грн, що може свідчити про ухилення від сплати податків. Сам Вербицький заявив, що не має до цього відношення, хоча і не заперечував стосунків з Ільницькою.

Після скандалу чиновник звільнився з посади.

Що втратить суспільство?

Обмеження доступу до відкритих реєстрів означає:

• кінець журналістських розслідувань про приховані активи;
• неможливість громадського контролю за статками чиновників;
• удар по репутації України на міжнародному рівні в питаннях боротьби з корупцією.

Якщо законопроєкт буде ухвалено в нинішній редакції, розслідування подібні до тих, що привели до підозр проти Кириленка та Вербицького, стануть неможливими. Це відкриває шлях до безкарного збагачення на фоні війни.

Поки українці щодня жертвують заради майбутнього країни, частина політичного класу прагне захистити не державу, а свої привілеї. Законопроєкт, який має на меті забезпечити "безпеку", насправді може стати інструментом маскування корупції. Суспільство має право знати, кому належить елітне майно, придбане під час війни.

Відкритість влади — це не загроза, а основа довіри у воєнний час.