Всесвітній день моніторингу води: Київводоканал показав систему контролю

Щороку 18 вересня у світі відзначають День моніторингу якості води. Для киян це питання особливо чутливе: більшість мешканців столиці користуються централізованим водопостачанням і щодня залежать від його безперебійності та безпеки. У воєнний час ризики лише зростають — від пошкодження інфраструктури до недофінансування галузі.

Як у Києві перевіряють воду

У «Київводоканалі» запевняють: якість питної води відповідає державним стандартам і контролюється цілодобово.

• Щодня вода перевіряється за 22 показниками,
• щомісяця — за 52,
• щороку — за 76.

У лабораторіях аналізують понад 70 проб щодоби — від моменту забору на Дніпровській і Деснянській станціях та артезіанських свердловинах до виходу у міську мережу. Окремий контроль здійснюють державні органи.

 Джерела водопостачання Києва:

• Десна — 60%;
• Дніпро — 30%;
• артезіанські свердловини — 10%.

Результати досліджень публікуються щопонеділка на сайті підприємства.

Виклики: цвітіння води та забруднення

У літні місяці Київ традиційно стикається з явищем цвітіння води. Вона зеленіє, набуває запаху та неприємного вигляду. Причини — висока температура, сонячне випромінювання та біогенні речовини, що потрапляють у річки.

Для боротьби застосовують трирівневу систему очищення:

• механічні фільтри,
• біологічне очищення,
• біопрепарати «Авелайф» і «Хлорела», які знижують рівень ціанобактерій майже удвічі.

Головна технологиня підприємства Любов Нагорняк підкреслює: «Показники питної води залишаються стабільними десятиліттями. Ми застосовуємо тонни реагентів, коагулянтів і навіть відбираємо воду лише з нижніх шарів річок».

Проблеми системи: гроші, кадри, ризики

Водночас, попри високий рівень контролю, галузь залишається у кризі.

• Недофінансування: тарифами покривається лише 70% витрат. Дефіцит фінансування у період війни сягнув 26 млрд грн.
• Збитковість: за 9 місяців 2024 року компанія мала витрати більші за доходи (збитки — понад 200 тис. грн).
• Кадровий голод: у «Київводоканалі» працює понад 6 тис. людей, середній вік — 54 роки. Через відсутність бронювання фахівців підприємство відчуває гострий дефіцит персоналу.
• Аварійність: щодоби ліквідовують близько 60 аварій, але на мережах діють лише 17 бригад — цього критично мало.

Як зазначає начальниця інформаційного управління Оксана Стан: «Недоукомплектованість аварійних служб може становити ризики аж до зупинки водопостачання та водовідведення в місті».

Що можуть зробити кияни

Фахівці наголошують: якість води напряму залежить і від свідомості мешканців. Щоб зменшити навантаження на систему:

• не використовувати мийні засоби з фосфатами;
• не зливати у каналізацію небезпечні відходи;
• повідомляти про аварії та витоки води через 1551.

Чому це важливо

Київ — місто, яке живе на воді. Від надійності системи залежить здоров’я понад 3 мільйонів людей. В умовах війни кожна аварія чи затримка ремонту може обернутися серйозними наслідками — від відключень до спалахів хвороб.

Саме тому контроль якості води та підтримка стабільної роботи «Київводоканалу» — не лише питання комфорту, а й безпеки всієї столиці.