Як кияни врятували ботсад Гришка від забудови — деталі скандалу

У Києві розгорілася справжня боротьба за збереження ботанічного саду імені М.М. Гришка, яка була успішно виграна громадою столиці. У 2025 році стало відомо, що колишній інвестор, компанія ТОВ "КСМ-Девелопмент", намагалася отримати землю ботсаду для житлової забудови, а не для заявленої реконструкції. Однак завдяки активному втручанню місцевих жителів та представників влади, інвестиційна угода була розірвана, а парк врятований від будівництва.

Що сталося з угодою?

У 2018–2023 роках компанія "КСМ-Девелопмент", яка відома своїми будівельними проектами в Києві, уклала угоду з ботсадом для так званої реконструкції. Проте, як показали аудити, у договорі не йшлося про реконструкцію, а фактично компанія планувала забудувати територію для житлового комплексу. Підконтрольні підприємцям компанії користувалися паркувальними майданчиками та іншими частинами території без належних платежів, що призвело до збитків у розмірі 23 мільйонів гривень для бюджету міста.

Як кияни зупинили забудову?

Громадськість Києва швидко відреагувала на новину про можливу забудову заповідної території, яка є частиною природно-заповідного фонду України. У соціальних мережах і на громадських слуханнях почалися обурення, а до акцій протесту приєдналися тисячі киян. Представники влади, зокрема міський голова Віталій Кличко та очільник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, виступили з вимогами до НАН України розірвати угоду і передати територію ботсаду місту.

Реакція влади на загрозу забудови

Віталій Кличко звернувся до уряду з вимогою "унеможливити забудову ботсаду та зробити все, щоб впорядкувати його територію". Міський голова підкреслив, що Київ вже кілька років створює нові зелені зони і готовий взяти на себе відповідальність за збереження ботанічного саду. Тимур Ткаченко також закликав негайно розірвати інвестиційну угоду і захистити зелену зону.

Яким був результат?

Завдяки зусиллям активістів і підтримці столичної влади, угоду було розірвано. Це стало справжньою перемогою для громади Києва. Кияни змогли зберегти важливу природну територію, яка є не тільки важливим науковим та культурним об'єктом, а й важливою частиною екосистеми міста.

Загроза забудови: виклики для інших зелених зон

Хоча битву за ботсад виграно, загроза забудови інших природних територій Києва не зникла. Проблема збереження зелених зон стоїть надзвичайно гостро, адже такі ділянки, як Китаївський археологічний комплекс, екопарк "Осокорки" та урочище Протасів Яр, також перебувають під ризиком забудови. Це ще раз підкреслює важливість постійного громадського контролю та активного захисту таких територій.

Історія з ботанічним садом імені М.М. Гришка є яскравим прикладом того, як сила громади може захистити природну спадщину Києва від комерційних інтересів. Однак важливо пам'ятати, що боротьба за збереження зелених зон триває, і кожен з нас може внести свій вклад у захист нашого міста від забудови.