За палац гетьмана і Поділ: у Києві запускають дві судові справи проти забудовників

У Києві знову постало питання, яке столиця відкладає десятиліттями: чи здатне місто реально захищати власну історичну спадщину, а не лише декларувати її охорону на папері. 8 січня пам’яткоохоронець і громадський активіст Дмитро Перов оголосив про дві паралельні ініціативи — судову і громадську, які стосуються знакових для Києва місць на Печерську та Подолі.

Обидві історії різні за формою, але однакові за суттю: забудовники ігнорують охоронний статус пам’яток, а держава і місто реагують запізно й мляво.

Палац останнього гетьмана: що відбувається на Печерську

Що саме руйнують

На вулиці Івана Мазепи, 3-В–3-Г нині фактично нищать залишки палацу Кирила Розумовського — останнього гетьмана України. Йдеться не про умовну «легенду», а про реальний об’єкт:

• палац збудували не пізніше 1799 року;
• у 1853 році на його фундаментах звели будівлі Інженерних служб Київської фортеці;
• у березні 2024 року під час робіт виявили муровані фундаменти зі склепіннями.

У травні 2025 року ці фундаменти офіційно внесли до Державного реєстру нерухомих пам’яток культури України.

Чому будівництво не зупинили

Попри охоронний статус:

• забудовник ТОВ «Собі» продовжив роботи;
• Міністерство культури обмежилося приписом і штрафом у 170 тисяч гривень;
• демонтажні роботи поновилися навіть попри кримінальне провадження.

Для девелопера, який зводить офісний центр у центрі Києва, такий штраф — не стримувальний механізм, а технічна витрата.

Чого вимагають активісти

8 січня Дмитро Перов разом із місцевими мешканцями подав позов до Господарського суду Києва. Ключові вимоги:

• розірвати договір оренди землі з ТОВ «Собі»;
• передати пам’ятку у власність держави;
• повністю зупинити будівництво.

Якщо суд задовольнить ці вимоги, це може стати прецедентом — вперше землю під історичною пам’яткою заберуть у забудовника не формально, а реально.

Поділ: флігелі Носача як чергова жертва «реконструкції»

Що знищують цього разу

На Подолі під загрозою — два флігелі садиби купця Йосифа Носача (1899 рік) на вулиці Кирилівській. Поруч уже знищено Поліцейську дільницю 1902 року.

Забудовник ТОВ «Дніпро-2002» планує:

• звести торгово-офісний центр;
• облаштувати підземний паркінг;
• фактично стерти з мапи історичний фрагмент Подолу.

Особливо цинічно виглядає дата початку знесення сусідньої пам’ятки — 25 лютого 2022 року, на другий день повномасштабного вторгнення.

Чому припис не працює

Департамент охорони культурної спадщини КМДА:

• визнав територію охоронною;
• направив припис про зупинку робіт.

Результат — нульовий. Екскаватори працюють далі, культурний шар Подолу знищується, відповідальності немає.

Петиція як останній запобіжник

Оскільки адміністративні механізми не спрацювали, Дмитро Перов ініціював петицію до Київради про збереження флігелів Носача.

Як це працює

• потрібно 10 000 підписів за 90 днів;
• після цього Київрада зобов’язана розглянути питання;
• станом на 8 січня зібрано лише близько 250 підписів.

Формально — це громадський інструмент. Фактично — останній шанс змусити місто публічно реагувати.

Чому ці справи принципові для Києва

Обидві історії оголюють системну проблему:

• охоронний статус не зупиняє будівництво;
• штрафи не мають стримувального ефекту;
• кримінальні провадження не блокують техніку на майданчику.

У 2025 році десятки історичних будівель у Києві опинилися під загрозою знесення. І лише поодинокі справи — як-от садиба Дмитрієва чи будинок на Жилянській — вдалося відстояти через суд.

Що може змінити ситуацію

• рішення суду щодо палацу Розумовського — як юридичний прецедент;
• підтримка петиції по Подолу — як політичний сигнал Київраді;
• публічний тиск — як єдиний реальний запобіжник у короткій перспективі.

Питання, від якого Київ більше не втече

Чи буде Київ містом із тисячолітньою історією, чи просто майданчиком для чергових ТРЦ — вирішується не гаслами, а такими, на перший погляд, локальними справами.

Палац гетьмана і подільські флігелі — це не про минуле. Це про те, чи матиме місто майбутнє з пам’яттю.