Забудовники не доплатили місту: аудит виявив мільярдні втрати бюджету Києва

Столичний бюджет недоотримав понад 1,2 млрд гривень через несплату забудовниками пайових та інвестиційних внесків. Такі висновки оприлюднила Держаудитслужба за результатами ревізії в Департаменті економіки та інвестицій КМДА. Йдеться не про абстрактні цифри — це гроші, які мали піти на школи, дитячі садки, лікарні та інженерну інфраструктуру Києва.

Фактично аудит зафіксував: місто знало про проблему, але не використало всіх інструментів для захисту інтересів громади.

Пайові внески скасували, але борги — ні

Важливий юридичний нюанс

Пайова участь забудовників була скасована з 1 січня 2021 року. Однак це рішення не поширюється на будівництва, розпочаті до цієї дати. Саме на цьому наголошують аудитори.

Якщо об’єкт стартував до 2021 року — забудовник зобов’язаний сплатити пайовий внесок, незалежно від дати введення будинку в експлуатацію.

Попри це, ревізія встановила: 87 об’єктів, які вже введені в експлуатацію, не перерахували до бюджету понад 1,2 млрд грн пайової участі.

Де була міська влада

Знали, але не діяли

За даними Держаудитслужби, Департамент економіки та інвестицій КМДА був обізнаний про більшість проблемних об’єктів. Однак замість жорстких юридичних дій посадовці:

• обмежувалися письмовими вимогами до забудовників;
• не зверталися до суду;
• не інформували правоохоронні органи, хоча таке зобов’язання прямо передбачене рішеннями Київради.

Це ключовий момент. Бо без судових позовів вимоги залишаються лише рекомендаціями, а не механізмом стягнення.

Інвестиційні договори: ще мінус 52 мільйони

Коли зростають метри — але не внески

Окрема частина ревізії стосується інвестиційних договорів, укладених між містом та інвесторами. Аудитори зафіксували ще майже 52 млн грн недоотриманих доходів.

Схема проста:

• інвестор за конкурсом будує об’єкт певної площі;
• згодом фактична площа збільшується;
• за правилами Київради, інвестиційний внесок має бути переглянутий пропорційно;
• але цього не відбувалося — ані з ініціативи інвесторів, ані з боку Департаменту.

У підсумку місто втрачало кошти, не отримуючи компенсації за додаткові квадратні метри.

Що означають ці втрати для киян

Це не бухгалтерія — це якість життя

Сумарно йдеться про понад 1,25 млрд гривень. Для розуміння масштабу:

• це кілька нових дитячих садків або шкіл;
• капітальні ремонти лікарень;
• десятки кілометрів інженерних мереж;
• або суттєва частина фінансування соціальних програм.

У місті, де забудова часто випереджає інфраструктуру, такі втрати — критичні.

Матеріали передали правоохоронцям. А далі?

Держаудитслужба повідомила, що матеріали перевірок уже передані до правоохоронних органів. Це означає, що історія може отримати продовження — як у вигляді кримінальних проваджень, так і судових позовів щодо стягнення коштів.

Ключове питання тепер — чи скористається місто цим шансом, чи справа знову завершиться формальними відповідями.

Чому ця історія показова

Цей кейс — не лише про конкретний департамент. Він про модель взаємодії міста з великим будівельним бізнесом. Коли правила є, але їх не примушують виконувати. Коли бюджетні втрати фіксують постфактум, а не запобігають їм на старті.

Пайові та інвестиційні внески — це не «податок на забудовника», а компенсація громаді за навантаження на місто. Якщо Київ дозволяє не платити ці кошти, він фактично перекладає витрати на плечі мешканців.

Понад мільярд гривень — це ціна бездіяльності. І питання тепер не лише в тому, хто винен, а й у тому, чи зможе місто повернути ці гроші та змінити правила гри. Бо інакше такі ревізії ставатимуть регулярними — разом із новими втратами.