Заповідні озера і чисті річки: що планує «Плесо» для водної екосистеми Києва

Поки місто живе у різдвяному ритмі, комунальне підприємство «Плесо» працює без пауз. Зима для водного господарства столиці — не «тихий сезон», а час підготовки, планування й захисту того, що Київ стрімко втрачає: озер, малих річок і природних прибережних зон.

Про плани на 2026 рік, проблеми вандалізму та нові ініціативи із заповідання водойм розповів керівник КП «Плесо» Вячеслав Савицький.

Безпека на воді під час Водохреща: без реклами, але з контролем

Попри воєнний стан і відсутність масових анонсів, комунальники готуються до Водохреща 6 січня. Досвід минулих років показує: кияни все одно приходять до водойм.

Що робитиме «Плесо»

• перевірка дна у місцях занурення водолазами;
• облаштування берегів і місць для перевдягання;
• постійне чергування лайфгардів;
• координація з ДСНС, поліцією та медиками.

Завдання просте: якщо люди прийдуть — вони мають бути у безпеці.

Заповідні території під загрозою: проблема, яку ігнорують

У Києві чимало озер і прибережних зон уже мають охоронний статус. Це або природно-заповідний фонд, або ландшафтні заказники. Проте, як визнають у «Плесі», останнім часом ситуація погіршується.

Основні проблеми

• знищення охоронних знаків;
• самовільне втручання у прибережні зони;
• повне ігнорування статусу територій.

Попри це, у КП запевняють: процес заповідання водойм у столиці буде продовжено.

Нове заповідання: озеро Відро у Голосієві

Одним із пріоритетів на найближчий рік стане озеро Відро в Голосіївському районі.

Чому саме воно

• мальовнича місцевість;
• відсутність житлової забудови поруч;
• збережений природний стан;
• перебуває на балансі КП «Плесо».

«Це один із небагатьох водних об’єктів, які ще не зіпсовані забудовою. Наше завдання — зберегти його таким», — пояснює Вячеслав Савицький.

Процедуру заповідання планують ініціювати через профільну комісію Київради вже на початку 2026 року.

Малі річки Києва: розчищення продовжиться навесні

Роботи з розчищення водотоків — ключовий напрям для запобігання підтопленням міських територій.

Що вже зроблено

У 2025 році «Плесо» виконало заплановані роботи, зокрема:

• на річці Либідь;
• річці Дарниця (Дарницький меліоканал);
• каскаді Совських ставків;
• низці інших водовідвідних систем.

Важка техніка наразі законсервована на зиму.

Плани на 2026 рік

З березня роботи відновляться. У переліку:

• річка Сирець;
• річка Нивка;
• річка Віта;
• каскад озер Опечень;
• ще кілька малих водотоків.

Теплі зими і вода: що насправді впливає на стан озер

Питання, яке турбує багатьох киян: чи шкодять теплі зими водоймам?

За словами керівника «Плеса», клімат — не головний фактор.

Що реально впливає

• стан підземних колекторів і перепускних труб;
• засмічення водовідвідних систем;
• антропогенне навантаження;
• хімічне забруднення від промисловості.

Саме тому у місті запроваджено постійний моніторинг рівня води, а розчищення інженерних мереж стало регулярною роботою.

Які озера Києва вже мають охоронний статус

Станом на сьогодні під охороною перебувають:

• «Озеро Заплавне» — Дарницький район;
• «Озеро Малинівка» — Дніпровський район;
• «Озеро Алмазне»;
• «Озеро Тягле»;
• «Озеро Редькіне»;
• джерела річки Нивка;
• Червонохуторські озера (Велике, Блакитне, Рибальське).

Ці території мають обмеження на забудову та втручання у природний ландшафт.

Чому це важливо для киян

Озера й малі річки — не «другорядна» екологія, а:

• захист міста від підтоплень;
• природні зони відпочинку;
• елемент кліматичної стійкості Києва;
• спадщина, яку легко втратити і майже неможливо відновити.

Робота «Плесо» — це не про папери й техніку. Це про вибір: залишити місту воду і природу або остаточно втратити їх під бетон і байдужість.