Землі для оборони: Зеленський змінив межі Чорнобильського заповідника — що це означає для Києва й країни

Рішення воєнного часу без ілюзій

Президент України Володимир Зеленський підписав указ №835/2024, яким змінив межі Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника. Із його складу вилучено земельні ділянки шириною 45 метрів уздовж державного кордону загальною площею 695,2 га. Території передано Державній прикордонній службі України для облаштування інженерно-технічних споруд, комунікацій і прикордонних знаків.

Це рішення — прагматичне і жорстке. Воно не про символи, а про безпеку північного кордону, який у 2022-му став напрямком вторгнення.

Що саме змінюється юридично

Заповідник найближчим часом:

• внесе правки до Положення та Проєкту організації території;
• оновить режими охорони природних комплексів з урахуванням вилучених смуг;
• узгодить межі користування з військовими та прикордонниками.

Водночас у лютому 2026 року держава закріпила за заповідником 226 964,7 га у постійному користуванні — його статус землевласника підтверджено. Тобто йдеться не про демонтаж заповідника, а про локальне коригування меж заради оборони.

Контекст: що таке Чорнобильський біосферний заповідник

Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник — найбільша природоохоронна установа України, створена 26 квітня 2016 року. Він охоплює приблизно 227 тис. га (дві третини зони відчуження) у межах Вишгородського району Київщини.

Сьогодні це:

• осередок наукових досліджень Полісся;
• резерват для 400+ видів хребетних (ведмеді, рисі, зубри, коні Пржевальського);
• майданчик міжнародних програм моніторингу великих хижаків, гідрології та іхтіології (Уж, Прип’ять).

Чому це важливо для Києва

Для столиці це рішення має пряме значення:

• північний щит столиці посилюється інженерно;
• прикордонна інфраструктура зменшує ризики повторення сценаріїв 2022 року;
• місто отримує більше передбачуваності у питаннях безпеки.

Водночас Київщина зберігає ключовий природний актив — ядро заповідника не чіпають, а охорона екосистем лишається пріоритетом.

Баланс «оборона — природа»: де межа

Критики зауважують ризики фрагментації середовищ. Прихильники рішення відповідають: смуга вузька і лінійна, а оборонні споруди проєктують із мінімальним втручанням у біотопи. В умовах війни нульовий вплив неможливий, але керований вплив — обов’язковий.

Ключовий запобіжник — прозоре виконання: чіткі межі, екологічний нагляд, компенсаційні заходи.

Зміна меж Чорнобильського заповідника — це рішення воєнної необхідності, а не відкат природоохоронної політики. Держава робить ставку на безпеку кордону, зберігаючи водночас цілісність найбільшого природного резервату країни.

Для Києва це означає просту річ: північний напрямок укріплюють, не руйнуючи того, що відновлювала природа десятиліттями. Баланс складний — але в цій точці часу він виглядає виправданим.