Дата публікації Жовтий автобус приїхав до столиці: підлітки-переселенці показали свої фільми про втрату й силу бути поруч
Опубліковано 03.11.25 15:32
Переглядів статті Жовтий автобус приїхав до столиці: підлітки-переселенці показали свої фільми про втрату й силу бути поруч 10

Жовтий автобус приїхав до столиці: підлітки-переселенці показали свої фільми про втрату й силу бути поруч

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Жовтий автобус приїхав до столиці: підлітки-переселенці показали свої фільми про втрату й силу бути поруч

У столиці відбулася подія, що змушує притихнути і слухати. У Будинку кіно 45 підлітків із сімей військових, полонених, зниклих безвісти, переселенців та тих, хто приїхав із прифронтових територій презентували роботи, створені у межах програми «Жовтий автобус 2025: ПОРУЧ».

Протягом дев’яти насичених днів вони вчилися знімати, писати сценарії, працювати з камерою й монтувати на кіностудії імені Довженка. А потім з хвилюванням і гордістю дивилися, як їхні історії оживають на великому екрані.

Це не просто творчий проєкт. Це простір, де голоси війни стають голосами майбутнього.

Як проходили заняття

Лабораторія тривала з 25 жовтня по 2 листопада. Підлітки спробували себе у ролях:

  • операторів
  • сценаристів
  • акторів
  • журналістів

Досвідчені ментори допомагали не лише освоювати техніку. Вони вчили бачити історію, пропускати її через себе і говорити про болюче так, щоб народжувалася надія.

Учасники працювали над темою «Відновлення єдності». Для багатьох це стало не просто навчанням, а терапією через творчість. Хтось вперше повертався до власних переживань війни. Хтось нарешті відчуває: «Я не один».

Що зняли підлітки

Серед робіт — короткометражний фільм «Це не Ханахакі», що розповідає про підлітків, які втратили домівки, але зберегли віру в життя і доброту.

Київ у цих стрічках постає як місце зустрічі й відновлення. Під шум великого міста молоді герої знаходять спільність, пам’ять і силу діяти разом.

Фільми і репортажі учасників — це портрет покоління, яке дорослішає у реаліях війни, але обирає не мовчати, а творити.

Що кажуть організатори

Кінооператор і засновник «Жовтого автобуса» Ярослав Пілунський наголошує: проєкт створений, щоб дати дітям простір бути почутими.

«Це діти переселенців, діти військових — ті, чиє життя змінила війна. Ми даємо їм можливість висловитися і знайти підтримку».

Партнером програми виступила Фундація Пилипа Орлика, яка планує продовжувати підтримку та вже готує масштабний міжнародний проєкт про українські громади у світі.

Про «Жовтий автобус»

Ініціатива працює з 2016 року та привозила кіномайстерні у прифронтові міста Донбасу, а також у різні регіони України. Її місія — навчити підлітків критично мислити, створювати та висловлюватися через кіно і журналістику.

Це не лише про техніку, а про людяність, сміливість і право на свій голос.

Чому це важливо для Києва

Київ давно став прихистком для тисяч молодих людей, яким довелося залишити дім через війну. Такі проєкти допомагають не просто адаптуватися, а знайти спільноту, силу і сенс.

У місті, де щодня народжуються нові історії про оборону, втрати й відновлення, «Жовтий автобус» дає майбутньому поколінню можливість переосмислити свій досвід і перетворити його на творчість.

Це крок до суспільства, яке слухає та підтримує, а не мовчить і забуває.