33 мільйони застави та заборона виїзду: ВАКС обрав запобіжний захід Юлії Тимошенко

Сьогодні, 16 січня, Вищий антикорупційний суд (ВАКС) завершив розгляд клопотання щодо обрання запобіжного заходу народній депутатці та лідерці партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Суддя частково задовольнив вимоги прокурорів САП, призначивши політикині заставу у розмірі 33 мільйони 280 тисяч гривень.

Нагадаємо, прокуратура просила суму у 50 мільйонів, проте суд зменшив цифру, враховуючи наявні матеріали справи.

У чому звинувачують лідерку «Батьківщини»?

Кримінальне провадження стосується подій грудня 2025 – січня 2026 років. За версією НАБУ та САП, Юлія Тимошенко намагалася впровадити «системний механізм» підкупу депутатів з інших фракцій:

• «Абонемент на лояльність»: слідство стверджує, що нардепам пропонували щомісячні виплати (близько 10 тисяч доларів) за «правильні» голосування або неучасть у них.
• Доказова база: антикорупційні органи оприлюднили аудіозаписи («плівки Тимошенко») та скриншоти переписок у Signal, де жіночий голос, схожий на голос політикині, дає інструкції щодо кадрових призначень в уряді.

Які обмеження наклав суд?

Окрім грошової застави, на Юлію Тимошенко покладено низку обов'язків:

1. Географічне обмеження: вона не може залишати межі Київської області без дозволу детективів НАБУ.
2. Без закордонних паспортів: усі документи для виїзду за кордон мають бути здані на зберігання.
3. Коло спілкування: заборонено контактувати з низкою народних депутатів, які проходять у справі як свідки.
4. Явка за викликом: обов’язкове прибуття до суду чи слідчого за першою вимогою.

Цікавий факт: Суд не зобов’язав Юлію Тимошенко носити електронний браслет, що є певним послабленням порівняно з початковим запитом прокурорів.

Реакція Тимошенко

Сама політикиня категорично відкидає всі звинувачення. Вона назвала справу «політичним замовленням» та «спробою усунути опозицію з парламенту». Також перед засіданням вона заявила, що її особисті рахунки заблокували, що може ускладнити внесення застави у встановлені законом п'ять днів.

 Ця справа є знаковою для початку 2026 року, адже вона демонструє, що антикорупційні органи продовжують працювати навіть у моменти пікових внутрішніх та зовнішніх викликів для держави.