7,4 млрд на київські дороги за рік: чому бетон вигідніший за асфальт

Щороку кияни спостерігають одну й ту саму картину: після зимових морозів асфальтові дороги вкриваються ямами, латками та огородженнями, а ремонтні бригади працюють до осені. У 2025 році «Київавтодор» та підпорядковані структури витратили рекордні 7,4 млрд грн на дорожні роботи — більше, ніж у довоєнному 2021 році. Але чи ефективно витрачаються ці гроші, і чи є альтернативи, які дозволили б економити мільярди?

Чому асфальт руйнується щороку

Головна причина — кліматичні умови Києва: температура перетинає нуль від 80 до 130 разів на рік. Вода потрапляє в мікротріщини асфальту, замерзає, розширюється на 9% і руйнує покриття зсередини.

• Асфальт потребує поточних ремонтів вже на 5-му році експлуатації, а на десятому — капітального.
• Щовесни на дорогах видно ями, латки, екскаватори та катки; до осені дороги відновлюють, але наступна зима повторює цикл руйнування.

Цей процес — не випадковість, а фізичне явище, пов’язане з властивостями асфальту.

Скільки Київ витрачає на дороги

За даними Transparency International Ukraine, динаміка витрат на дороги у Києві виглядає так:

На балансі «Київавтодору» — 2230 вулиць загальною протяжністю 1665 км та 19,6 млн м² проїзної частини, що в перерахунку означає близько 8,3 млн доларів на км² щороку.

Активісти вже фіксували: часто капремонт проводять на найменш пошкоджених вулицях, що підкреслює неефективність системи.

Як розподіляли контракти

У 2025 році п’ять компаній отримали 57,5% контрактів «Київавтодору»:

• «Автострада» — 2,24 млрд грн
• «Київшляхбуд» — 1,24 млрд грн
• «Укртрансміст» — 906 млн грн
• Onur Construction (Туреччина)
• «Ростдорстрой»

Приклад: капремонт Харківського шосе 5,4 км коштував 1,258 млрд грн, при цьому перед початком робіт зняли свіжий асфальт, покладений менш ніж рік тому.

Бетонні дороги як альтернатива

Максим Бахматов наводить порівняльні розрахунки Life Cycle Cost Analysis:

• Асфальт: 10 років експлуатації — 1,41 млн дол. на км² (з урахуванням ремонту та фрезерування).
• Бетон: 10 років — 1,08 млн дол. на км².

За 30 років різниця — 2,61 млн дол. на км² на користь бетону.

Приклад із України: дорога «Варшавка» (Київ–Ковель–Яготин) з цементобетонним покриттям, побудована у 1970-х і реконструйована 2006–2012, не потребувала жодного ямкового ремонту.

Економія на мережі «Київавтодору» (19,6 км²) щорічно складає приблизно 647 млн доларів.

Що можна було б зробити на зекономлені гроші

Щорічна переплата за асфальт — приблизно 27 млрд грн. Це еквівалент:

• двох років будівництва метро на Виноградар;
• 20+ нових шкіл;
• капремонту тепломереж трьох районів;
• аварійного ремонту мостів у критичному стані.

Пропозиції Бахматова на 2026 рік

1. Обов’язковий аналіз вартості життєвого циклу для всіх дорожніх проєктів від 20 млн грн.
2. Пілотний проєкт бетонного покриття на 2–3 вулицях із публічним моніторингом.
3. 20-річна дорожня стратегія у статуті міста для стабільного планування незалежно від каденцій депутатів.

В інших країнах:

• США — понад 50% міських доріг бетонні.
• ЄС — 60–70% нових доріг цементобетонні.
• Польща — активний перехід на бетон у 2008–2012 роках.

Чому бетон досі не впроваджують

• Асфальт потребує щорічного обслуговування → постійні тендери.
• Бетон — разова велика закупка, експлуатація без ремонту 10–15 років.
• Горизонт планування влади обмежений каденцією, а бетон окупається довше.
• Регулярні випадки розкрадань у дорожніх тендерах також ускладнюють системні зміни.

Бетонні дороги в Києві — не фантастика, а перевірене рішення, що дозволяє:

• економити мільярди на утриманні;
• уникати руйнацій щороку;
• вкладати заощаджені кошти у метро, школи та іншу інфраструктуру.

Щоб Київ перестав платити 7,4 млрд грн на рік за асфальт, місту потрібна довгострокова стратегія та системні зміни у плануванні дорожніх робіт.