Атака на друковане слово: у Києві дрон РФ пошкодив одну з найбільших книжкових друкарень України

Ніч на 25 листопада стала для Києва черговим нагадуванням про крихкість міського життя в умовах війни. Близько другої години ночі російський безпілотник влучив у будівлю типографії «Від А до Я» — підприємства, яке два десятиліття забезпечує український книжковий ринок мільйонними накладами.

У друкарні відразу підтвердили: постраждалих немає, хоча удар спричинив суттєві руйнування. На відео, яке оприлюднила команда, видно вибиті вікна, уламки скла та обвалене зовнішнє укріплення шифером. Попри все, працівники не припинили роботу.

«Ми продовжуємо друкувати», — зазначили в повідомленні друкарні, що стало промовистою заявою про стійкість київської креативної індустрії.

Від стартапу в 2000-х до драйвера книжкової галузі

Типографія «Від А до Я» народилася у 2001 році як сімейна справа Іллі та Анни Болгових. За 24 роки вона перетворилася на одну з ключових інфраструктурних ланок книжкового ринку України.

Сьогодні підприємство друкує:

• художні та нон-фікшн книги;
• журнали та каталоги;
• листівки, етикетки та пакування;
• спеціалізовану поліграфічну продукцію для бізнесу.

Саме тут виходили наклади великих видавництв — Artbooks, «Видавництво», «Ранок», «Каламар» та інших. Для киян це означає просту річ: доступність сучасних українських видань у бібліотеках, книгарнях та онлайн-магазинах залежить від таких виробничих майданчиків.

Атака, що порушує мовчання: Київ під вогнем

Тієї ж ночі Росія обстріляла Київ ракетами та дронами. За офіційними даними:

• загинули 7 людей,
• 21 — зазнав поранень, серед них дитина,
• пошкоджено житлові будинки у Печерському та Дніпровському районах,
• зафіксовані влучання у Святошинському районі.

Типографія — лише один з об’єктів, що потрапив під удар. Проте її випадок особливо чутливий: атаковано бізнес, який працює з книжкою, інформацією, освітою і культурою — фундаментами міського суспільства.

Удар по медіа як тенденція

Це не перший випадок, коли російські дрони цілеспрямовано руйнують інфраструктуру, пов’язану з інформацією.

 Дніпро: атака на «Суспільне» і регіональні медіа

17 листопада безпілотники влучили у будівлю місцевої редакції «Суспільне Дніпро» та «Українського радіо».
Усередині спалахнула пожежа — вигоріла велика студія, зруйновано частину перекриттів, пошкоджено дах і перший поверх. Паралельно атака вивела з ладу телевежу: місцеві канали та радіо тимчасово припинили мовлення.

 Ліквідація «Медіабази Дніпро»

У тій самій будівлі розташовувався регіональний хаб Інституту масової інформації — «Медіабаза Дніпро». Його не просто пошкоджено — він знищений.

Ці удари формують картину: під прицілом опиняються інституції, що створюють знання, поширюють новини та забезпечують документування реальності.

Чому це важливо для киян

1. Вдарили по важливому сегменту економіки

Поліграфічна галузь — це тисячі робочих місць, податки, виробничі замовлення від видавництв, бізнесу, шкіл і університетів.
Пошкодження таких підприємств означає затримки у виробництві книжок, навчальних матеріалів, пакування для малого бізнесу.

2. Загроза культурному простору

Книга — не лише товар. Це інструмент формування пам’яті, національної ідентичності та інтелектуального розвитку.
Удар по друкарні — удар по культурній екосистемі столиці.

3. Психологічний аспект

Коли ракета б’є в багатоповерхівку — це трагедія.
Коли безпілотник руйнує типографію — це сигнал: ворог намагається змусити Київ мовчати.

Що буде далі

Типографія «Від А до Я» відновлює роботу — це дає надію, що ринок витримає. Проте кожна атака підкреслює необхідність:

• посилення ППО столиці;
• страхування малих і середніх підприємств;
• підтримки бізнесів, що працюють у сферах культури та медіа;
• грамотної розбудови укриттів і захисної інфраструктури.

Для киян це не абстракція. Кожне видання в руках, кожен журнал у кафе, кожен буклет у під’їзді — результат складної, уразливої логістики. А значить — реальна ціль для ворога.

Нічна атака дрона — це не лише пошкоджені вікна і шифер. Це спроба зламати систему, в якій Київ читає, навчається, планує, розвиває бізнес.
Тимчасовий успіх ворога — не вирок. Але він ставить перед містом запитання: як ми захищаємо не лише людей і будинки, а й інфраструктуру знань?