Бізнес, інвестиції та Україна-2030: що сказали лідери на ключовому бізнес-бранчі у Києві

У столиці відбувся бізнес-бранч «Бізнес. Інвестиції. Лідерство. Майбутнє України». Подія об’єднала підприємців, інвесторів, продуктологів та освітніх лідерів.
Для Києва, де під тиском війни формується нова економіка, такі зустрічі – не про пафос. Це практичні відповіді на запит: як вижити, розвиватися і трансформувати країну до 2030-го.

Ведуча Марія Скиба задала тон дискусії: сучасний бізнес – це відповідальність і партнерства, а не гонитва за швидким прибутком. Співзасновники «Першого Бізнесового» Юрій Атанов і Вікторія Штейнберг підкреслили: саме бізнес-спільнота щодня формує економіку майбутнього, а лідерство проявляється через довгострокову роботу, а не гучні заяви.

Лояльність як стратегічний актив

Любов Підгорна (ТОВ МСП, TM Finest) сформулювала думку, яка звучить майже революційно на ринку, що пережив кілька криз: подарунки – це економічний інструмент.

Що це означає на практиці

• Welcome-набори та персоналізація — не «дрібнички для HR», а спосіб підсилити залученість.
• «Подяка на виході» — подарунок співробітнику, який залишає компанію, — сигнал культури поваги.
• Подарункова екосистема — формується як тренд, що визначає ринок HR і корпоративних комунікацій.

У Києві, де конкуренція за кадри стрімко посилюється, саме бюджет на лояльність часто вирішує долю команди.

Користувач як компас продукту

Денис Солянков (Liga Zakon) показав, як дизайн-системи змінюють технологічні продукти.
Команда збирає скарги користувачів і перетворює їх на карту слабких місць.
Виявилося, що бухгалтери часто шукають відповіді, які не дає Google і навіть базові AI-інструменти.
Вирішення приходить через експертні системи та прототипування, що дозволяє побачити «сліпі зони» сервісу — ті моменти, де користувач губиться.

Для бізнесу столиці це простий урок: вихід на ринок починається не з інтерфейсу, а зі зрозумілої потреби.

Батьківство як інвестиція в людський капітал

Лілія Олійник (TM ilive / ГО «Живу в гармонії» / «Жінки України») нагадала: майбутнє не створюється у бізнес-планах чи презентаціях.

«Найбільша інвестиція – у дітей. Не лише у своїх».

Мова про цінності, емпатію й навички, що передаються через щоденну взаємодію.
У країні, яка відбудовується під час війни, людський капітал стає новою валютою.

Україна 2030: економіка, що має бути конкурентною

Панельна дискусія під модерацією Надії Шуляк зібрала голоси з різних галузей.

• Валентина Сахно (KSE Business School): без якісної бізнес-освіти лідерів неможливо будувати економіку майбутнього.
• Борис Шестопалов (HD-group / GFS Group): у воєнній економіці співпраця бізнесу та держави неминуча.
  Харчова переробка й експорт – перспективні напрями з довгими інвестиційними циклами.
• Ольга Романова (AB InBev Efes Ukraine): відверті платформи, де бізнес та влада говорять без масок, допомагають вистояти.
• Андрій Длігач (Advanter Group / Board): перехід від сировинної моделі до моделі інновацій та підприємництва – безальтернативний шлях для України.

Made in Ukraine: як виходити на глобальний ринок

Ірина Зеленіна (Український експортний альянс) наголосила: експорт не зупинявся навіть під час війни.

Три прості правила для компаній:

1. Планувати стратегічно.
2. Зробити «домашню роботу»: сертифікація, адаптація продукту, релевантна комунікація.
3. Доводити надійність діями: строки, обсяги, зобов’язання.

У світі, де довіра до українського бізнесу формується щодня, кожен контракт — це репутація держави.

Ринок праці: жіноче лідерство і нова соціальна культура

Катерина Тюря (HRD Veranda on the River / Fenix) зафіксувала ключові тренди:

• дефіцит кадрів через війну та міграцію;
• 62% нових пошукачів — жінки;
• освоєння “чоловічих” індустрій: логістика, виробництво, енергетика, будівництво;
• гнучкі формати та дистанційка — must have.

Її меседж простий: люди — не ресурс, а капітал, а корпоративна культура починається із соціальної відповідальності.

Технології без хаосу

Роман Пересунько (Primax.Digital) показав, як цифрова екосистема може навести лад у маркетингу.

«68% AI-інновацій не окуповуються. Бізнеси заходять у хайп без відповіді на просте запитання: яку проблему ми вирішуємо?»

Маркетинг XXI століття – це менше імпровізації і більше вимірюваної цінності.

Київ як бізнес-майданчик

Столиця залишається точкою тяжіння для підприємців. Попри війну, місто продовжує формувати мережі партнерств, залучати інвестиції та продукувати рішення, важливі для країни.
Саме такі події, як бізнес-бранч, показують: економіка України створюється тут і зараз — у діалогах, практиках, нових підходах до лідерства.

Атмосфера, що надихає

Захід доповнив виступ Юлії Ярошенко, фронтвумен гурту KAROOKA — символ того, що навіть у час турбулентності бізнес і культура рухаються в одному напрямі.

Бізнес-бранч у Києві став лабораторією майбутнього:

• лояльність і довіра як нова валюта;
• людський капітал — фундамент економіки 2030;
• експорт і цифровізація — шляхи масштабування;
• жіноче лідерство — відповідь на кадрову кризу.

Усі ці компоненти зводяться до однієї ідеї: відповідальне підприємництво — це не тренд, а умова виживання і розвитку країни.
І якщо Київ її приймає, то майбутнє України має шанс бути не лише можливим, а успішним.