Будували за громадські кошти: «Плесо» допомогло забудовнику зекономити десятки мільйонів

У Києві спалахнув черговий корупційний скандал, пов’язаний із комунальним підприємством «Плесо», яке замість того, щоб дбати про благоустрій міста, фактично допомогло приватному забудовнику зекономити десятки мільйонів гривень.

Правоохоронці встановили: посадовці КП безпідставно включили до Програми економічного та соціального розвитку Києва роботи, які мав виконати приватний девелопер, і профінансували їх з міського бюджету. Загальна сума збитків — понад 130 мільйонів гривень.

Про це йдеться у матеріалі розслідувального ютуб-проєкту «В тіні каштана», який оприлюднив подробиці схеми.

Як забудовник переклав витрати на киян

За умовами інвестиційного договору, забудовник одного зі столичних житлових комплексів мав власним коштом облаштувати набережну та укріпити берег у межах 50-метрової прибережної смуги.

Йшлося про ділянку Русанівської набережної у Дніпровському районі — територію біля ЖК «Русанівська гавань». Основним девелопером проєкту вважають групу «Ковальська», однак частину будинків, зокрема №26, 28 і 31, зводить компанія «Міськбудінвест».

У 2018 році саме ця компанія виграла тендер КП «Плесо» на будівництво берегоукріплювальних споруд і зони відпочинку. Проте тендер оплачували не приватні інвестори, а місто — тобто платники податків.

Так забудовник не лише уникнув витрат, передбачених договором, а й отримав готову інфраструктуру для свого житлового комплексу — за бюджетні кошти.

«Фактично, громада профінансувала забудовника: місто зробило благоустрій, який мав бути частиною інвестзобов’язань приватної компанії», — йдеться у розслідуванні.

Підозри та реакція правоохоронців

За даними Офісу Генерального прокурора, колишнім керівникам КП «Плесо» оголошено підозру. Слідчі вважають, що саме вони ініціювали включення цього об’єкта до міської програми фінансування у 2018–2020 роках.

Тепер правоохоронці перевіряють, чи мали місце аналогічні випадки — коли приватні структури реалізовували свої комерційні інтереси коштом киян.

Старі схеми у новій обгортці

Історія з «Плесом» — не поодинока. У Києві не раз траплялося, коли комунальні підприємства ставали посередниками між міським бюджетом і забудовниками, забезпечуючи останнім безкоштовні бонуси у вигляді благоустрою, доріг чи парків поруч із житловими комплексами.

У результаті громада отримує «подарунок» у вигляді ще одного елітного ЖК, а не реальних покращень у своїх районах.

Чому це важливо для киян

Кожна гривня міського бюджету — це податки мешканців. Коли кошти, виділені на благоустрій міста, опиняються в кишенях приватних компаній, втрачає кожен киянин: недобудовані двори, відсутні велодоріжки, занедбані парки — усе це прямий наслідок подібних «підмін».

«Поки одні сплачують комунальні й чекають ремонту у дворі, інші облаштовують набережні біля своїх ЖК за ті самі гроші», — коментують активісти руху «Контроль міста».

Схема з «Плесом» — ще одне нагадування, що прозорість у сфері міських фінансів має бути не гаслом, а реальністю. Київ не може дозволити, щоб його бюджет ставав банком для забудовників.

Громада має право знати: куди йдуть її гроші, хто ухвалює такі рішення і хто за них відповідає. І якщо Русанівська набережна дійсно зведена коштом міста, то це має бути не подарунок бізнесу, а доказ — для суду.