Чому кияни ігнорують укриття під час тривог — шокуюче опитування

"Краще в ліжку, ніж у підвалі": чому кияни масово ігнорують укриття

Щотижневі ракетні й дронові атаки стали новою реальністю для мешканців Києва. Повітряні тривоги – вже буденність, а от походи в укриття все рідше стають частиною цієї буденності. Чому ж кияни залишаються вдома, навіть попри загрозу обстрілів? Журналісти провели опитування та дізналися справжні причини.

Укриття є, але люди не йдуть: що думають кияни

Переважна більшість опитаних зізналися — в укриття не ходять. Серед основних причин: втома від тривог, бажання залишатися з близькими та низький рівень облаштування бомбосховищ.

"Ми живемо на першому поверсі, онука маленька. Під час тривоги йдемо у ванну кімнату — вона міцна, як укриття", — розповідає киянка Інна.

Її родина має облаштоване сховище в підвалі, але попри це воліє залишатися у квартирі. Аргументи — комфорт і близькість до рідних.

Небезпечні укриття — ще більший ризик

Не всі укриття в Києві дійсно готові приймати людей. Багато хто вважає їх навіть небезпечнішими за перебування у квартирі.

"Наше бомбосховище — це просто підвал. Його ніхто не облаштовував, ми самі щось зробили на початку війни. Але зараз туди ніхто не ходить", — каже Ірина.

Її страх — опинитися під завалами. Саме це змушує залишатися у квартирі попри ризики.

Метро — надійно, але страшно і далеко

Метро залишається одним із найнадійніших укриттів столиці. Але і тут — своя специфіка.

"Метро поруч, 5 хвилин йти, але вночі страшно виходити. Та й спати хочеться більше", — ділиться Луна, яка під час обстрілів ховається у ванній кімнаті.

Така позиція — не поодинока. Багато хто обирає комфорт і сон замість довгого шляху в укриття серед ночі.

Паркінг — альтернатива, але не завжди безпечна

Деякі мешканці багатоповерхівок використовують підземні паркінги як альтернативу офіційним укриттям.

"Паркінг — під боком. Там немає умов, але все ж таки дві бетонні стіни. Коли дуже гримить — спускаюся", — каже Данил.

Проте і паркінги рідко мають базове оснащення: лавки, вентиляцію чи воду.

Ідеальне укриття існує — але не в кожного

На відміну від більшості, мешканка Київщини Леся демонструє зовсім інший підхід:

"Укриття поруч, облаштоване, чисте. Завжди хожу. Безпека — перш за все", — ділиться вона.

Її приклад — яскраве підтвердження, що обладнане та доступне укриття підвищує рівень свідомості людей.

Психологія звички і втома: що кажуть експерти

За словами психологів, люди звикають до небезпеки, якщо вона триває довго. Це називається "синдромом хронічної тривоги", коли навіть раціональна загроза сприймається як фоновий шум. Звідси — байдужість, легковажність та небажання діяти.

Що робити: заклик влади і поради для мешканців

Міська влада закликає:

• Не ігнорувати сигнали тривоги.
• Ознайомитися з найближчими укриттями.
• Вимагати належного облаштування підвалів у ЖЕКів та ОСББ.
• Піклуватися про себе та рідних — навіть якщо це незручно.

 безпечніше — не означає зручніше

Укриття можуть рятувати життя — але лише тоді, коли люди довіряють їм і мають змогу швидко дістатися. Сьогодні ж Київ — місто, в якому тривога звучить голосно, але відповідь на неї — все частіше мовчазна.