Десятки транзакцій за день: у столиці суд розглядатиме справу про крадіжку з картки військового

У столиці завершили досудове розслідування резонансної справи: на лаві підсудних опиниться 34-річний киянин, якого обвинувачують у незаконному заволодінні банківською карткою військовослужбовця та списанні з неї близько 20 тисяч гривень. Інцидент стався неподалік станції метро «Берестейська» у Святошинському районі.

Справу вже передано до суду. Чоловікові загрожує до восьми років позбавлення волі.

Як зникли гроші з картки військового

У січні 2026 року до Святошинське управління поліції звернувся військовослужбовець із заявою про зникнення банківської картки. Як з’ясували правоохоронці, гаманець було втрачено поблизу станції метро «Берестейська».

Невдовзі після цього з рахунку почали зникати кошти.

За даними слідства:

• картку знайшов сторонній чоловік;
• він не намагався повернути її власнику;
• натомість почав активно розраховуватися нею у торговельних точках.

Де витрачали гроші

Підозрюваний використовував безконтактну оплату без введення PIN-коду. Протягом одного дня він здійснив десятки транзакцій:

• у супермаркетах,
• аптеках,
• на автозаправних станціях,
• у закладах харчування.

Загальна сума витрат — близько 20 тисяч гривень.

Оперативники встановили особу чоловіка. Це 34-річний мешканець Києва, який раніше вже притягувався до відповідальності за майнові злочини.

У чому його обвинувачують

Слідчі інкримінують фігуранту одразу дві статті Кримінального кодексу України:

• ч. 1 ст. 357 — незаконне заволодіння офіційним документом із корисливих мотивів;
• ч. 4 ст. 185 — крадіжка, вчинена повторно в умовах воєнного стану.

Чому воєнний стан має значення

Вчинення крадіжки під час воєнного стану є обтяжуючою обставиною. Законодавець посилив відповідальність за такі злочини, особливо якщо вони спрямовані проти військовослужбовців.

Максимальна санкція за сукупністю інкримінованих статей — до восьми років позбавлення волі.

Обвинувальний акт уже передано до суду. Підозрюваний перебуває під вартою з моменту затримання.

Чому безконтактні платежі залишаються зоною ризику

Ця історія вкотре нагадує про вразливість безконтактних платежів. Більшість українських банків дозволяють здійснювати операції на невелику суму без введення PIN-коду.

Зазвичай ліміт однієї транзакції становить:

• від 500 до 1 500 гривень — залежно від банку,
• але кількість таких операцій поспіль може бути значною.

У результаті за короткий час можна втратити десятки тисяч гривень — особливо якщо власник не одразу помічає зникнення картки.

Чому військові — у групі підвищеного ризику

Під час воєнного стану військовослужбовці часто не мають постійного доступу до мобільного зв’язку або банківських застосунків. Через це:

• повідомлення про списання можуть бути не прочитані;
• блокування картки затягується;
• зловмисник отримує більше часу для незаконних операцій.

Саме тому закон передбачає більш сувору відповідальність за злочини, вчинені в умовах воєнного стану.

Що варто зробити киянам уже сьогодні

Щоб убезпечити себе від подібних ситуацій, варто:

• негайно блокувати картку через мобільний застосунок або гарячу лінію банку у разі втрати;
• встановити мінімальний ліміт на безконтактні операції;
• підключити миттєві push-сповіщення про кожну транзакцію;
• за можливості використовувати цифрові картки в смартфоні замість фізичних.

У Києві щодня тисячі людей користуються громадським транспортом, торговими центрами та метро. Втрата гаманця — поширена ситуація. Проте швидка реакція може зберегти значну суму коштів.

Контекст: серія майнових злочинів у столиці

Останні місяці у Києві розглядають одразу кілька гучних справ:

• вироки грабіжникам, які нападали на перехожих у Солом’янському районі;
• викриття псевдомайстрів із ремонту техніки, що ошукували пенсіонерів на мільйони гривень;
• розслідування масштабного шахрайства із заволодінням квартирами у столиці.

Правоохоронці наголошують: більшість таких злочинів розкриваються завдяки відеоспостереженню, банківським транзакціям та швидкому зверненню потерпілих.

Історія з викраденням коштів із картки військового — це не лише кримінальна справа, а й нагадування для кожного киянина: цифрова зручність має зворотний бік.

У час війни суспільство особливо чутливо реагує на злочини проти військових. А судова практика демонструє: відповідальність за такі дії буде максимально жорсткою.