Дата публікації Добірка фільмів про Голодомор: стрічки, які варто переглянути у День пам’яті в Києві
Опубліковано 21.11.25 19:00
Переглядів статті Добірка фільмів про Голодомор: стрічки, які варто переглянути у День пам’яті в Києві 12

Добірка фільмів про Голодомор: стрічки, які варто переглянути у День пам’яті в Києві

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Добірка фільмів про Голодомор: стрічки, які варто переглянути у День пам’яті в Києві
фото з відкритих джерел:в Україні відзначають День пам'яті жертв голодоморів.

Щороку в четверту суботу листопада Київ стає місцем загальноукраїнського вшанування жертв Голодомору. Саме тут розташований Національний музей Голодомору-геноциду, Меморіал на Печерську, щороку проходять жалобні заходи й встановлюються символічні свічки пам’яті.

Для мешканців столиці перегляд фільмів про Голодомор — це не лише данина історії, а й продовження традиції збереження правди, яку Київ несе всій країні й світу.

Ми зібрали стрічки, які допоможуть глибше зрозуміти трагедію, з якою пов’язана кожна київська родина, кожна вулиця, кожен пам’ятний знак у місті.

Що подивитися киянам

«Ціна правди» (Mr. Jones)

  • Рік: 2019
  • Режисер: Аґнешка Голланд
  • IMDb: 6,9
  • Жанр: історична драма / трилер

Фільм про валлійського журналіста Ґарета Джонса, одного з перших, хто наважився писати про Голодомор для Заходу.
Для киян стрічка резонує особливо сильно: саме в столиці сьогодні зберігається документальна історія тих часів, а в Музеї Голодомору можна побачити матеріали, які підтверджують свідчення Джонса.

«Гіркі жнива» (Bitter Harvest)

  • Рік: 2017
  • Режисер: Джордж Менделюк
  • IMDb: 5,9

Фільм про кохання та виживання в Україні часів Голодомору.
Історія нагадує киянам, що трагедія торкнулася кожної сім’ї, незалежно від того, жили вони в селі чи у великому місті. Багато родин у Києві були врятовані лише завдяки випадковості або евакуації до столиці.

«Голод до правди»

  • Рік: 2017
  • Режисер: Андрій Ткач
  • IMDb: 8,5
    Документальна робота про журналістку Рію Клейман, яка подорожувала Україною та фіксувала злочини радянського режиму.
    Для киян цей фільм — можливість побачити, як важливо було (і залишається) говорити правду світові. Це і те, чим столиця займається досі — зокрема через роботу музеїв, істориків і громадських ініціатив.

«Живі»

  • Рік: 2008
  • Режисер: Сергій Буковський
  • IMDb: 9,1

Стрічка поєднує свідчення очевидців із історією Ґарета Джонса.
Фільм особливо сильний для киян: адже саме в Києві вшановують пам’ять тих, хто вижив і тих, кого втратили — біля Свічки Пам’яті та алеї Небайдужих.

«Голод-33»

  • Рік: 1991
  • Режисер: Олесь Янчук
  • IMDb: 7,4

Фільм за мотивами «Жовтого князя» Василя Барки — перша художня спроба осмислити трагедію Голодомору.
Кияни відчують особливо тісний зв’язок із цією стрічкою, адже саме в київських кінотеатрах вона вперше стала надбанням широкої аудиторії після десятиліть замовчування.

«Поводир»

  • Рік: 2014
  • Режисер: Олесь Санін
  • IMDb: 7,6

Стрічка показує період перед Голодомором, репресії проти української культури та спроби знищення національного духу.
Києву ця тема близька: місто — центр української освіти, мистецтва й музики, де знищення кобзарства відчувалося особливо болісно.

«Сімейний альбом» (Family Album)

  • Рік: 2024
  • Режисер: Марина Ткачук
  • IMDb: 7,5

Фільм, що поєднує історичні фото Харкова 1930-х з кадрами сучасної війни.
Киянам він нагадує про безперервність боротьби: сьогодні столиця знову стоїть проти агресора, який продовжує політику винищення українців.

Чому ця добірка важлива саме для Києва

  • Столиця — місце національної пам’яті. Саме тут проходять основні заходи, відбуваються запалення свічки національної пам’яті, працює Музей Голодомору.
  • Кияни — нащадки тих, хто вижив. Багато родин переїхали до Києва після Голодомору, рятуючись від голоду й репресій.
  • Київ — місто, яке говорить світові правду. Фільми допомагають донести її далі — так само, як це цими днями роблять меморіальні ініціативи міста.

Ці фільми — важливі не лише для розуміння історії, а й для того, щоб кияни зберігали зв’язок із власним минулим.
Переглядаючи їх, ми переосмислюємо трагедію, яка торкнулася кожної вулиці столиці, й укріплюємо спільну пам’ять, що не дозволяє повторити злочини минулого.