У Києві зробили ще один крок до повернення занедбаних громадських просторів до життя. Київрада виділила кошти на розробку проєкту реконструкції колишнього кінотеатру «Загреб» у Голосіївському районі. Йдеться не про косметичний ремонт, а про повноцінну трансформацію будівлі в сучасний багатофункціональний культурний центр.
Про це повідомила депутатка Київради Олеся Пинзеник, наголосивши: місто робить ставку не на чергову забудову, а на створення публічного простору для громади.
Що планують створити замість зачиненого кінотеатру
Новий культурний центр у «Загребі» має стати інклюзивним і безбар’єрним простором, відкритим для різних вікових і соціальних груп.
У фокусі проєкту:
- дозвілля дітей і підлітків;
- простори для людей старшого віку;
- програми та заходи для ветеранів;
- повна доступність для маломобільних груп населення.
Фактично йдеться про культурний хаб районного рівня, якого Голосіївському проспекту давно бракує.
Орієнтир — успішний приклад Русанівки
Місто не експериментує навмання. За основу беруть кейс кінотеатру «Краків» на Русанівці, який уже перетворили на сучасний культурний простір із подієвими залами, гуртками та відкритими форматами для громади.
Саме ця модель показала:
- колишні кінотеатри можуть працювати не гірше за новобудови;
- культурна функція здатна оживити район;
- інвестиції в публічні простори повертаються соціальним ефектом.
Історія «Загреба»: десятиліття простою
Кінотеатр «Загреб» на Голосіївському проспекті, 116 не працює ще з середини 1990-х років. Будівлю закрили через аварійний стан, і з того часу вона фактично випадала з міського життя.
У 2021 році навіть розглядалася ідея знесення споруди. Проте нинішнє рішення принципово інше:
місто відмовляється від знищення й обирає відновлення та переосмислення.
Земельна ділянка: ласий шматок без житлової забудови
Важливий момент для мешканців району:
йдеться про ділянку площею 1,3 гектара, де планують розмістити саме будівлю культурного призначення, а не житловий комплекс чи комерційний центр.
Для Голосіївського району це сигнал, що:
- не кожна велика ділянка автоматично йде під забудову;
- громада отримує шанс на якісний публічний простір, а не чергову «свічку».
Що далі
Наразі виділені кошти — це перший етап, необхідний для:
- розробки проєктної документації;
- визначення функціонального наповнення;
- оцінки технічного стану та обсягів робіт.
Попереду — обговорення, коригування та пошук фінансування на реалізацію. Але головне рішення вже ухвалене: «Загреб» не зникне з мапи Києва.
Чому це рішення має значення
У місті, яке роками втрачало кінотеатри, клуби й будинки культури, кожен такий проєкт — це перевірка на зрілість міської політики.
Реконструкція «Загреба» показує:
- відхід від логіки «знести й забудувати»;
- розуміння цінності районної культури;
- спробу створити простір не для трафіку, а для людей.
Колишній кінотеатр «Загреб» має шанс перестати бути символом занепаду й стати точкою тяжіння для всього Голосієва. Якщо місто доведе проєкт до реалізації, Київ отримає ще один приклад того, як радянська інфраструктура може працювати на сучасну громаду.
Питання тепер одне:
чи вистачить політичної волі й послідовності, щоб цей шанс не залишився лише на папері.
У Києві підбили підсумки тижня безбар’єрності: які проблеми залишаються невирішеними
Потяг замість траси: як киянам і одеситам тепер дістатися Кишинева
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі