Дата публікації Екстрена медицина Києва працює на межі: містян закликають до відповідальності
Опубліковано 08.01.26 18:45
Переглядів статті Екстрена медицина Києва працює на межі: містян закликають до відповідальності 18

Екстрена медицина Києва працює на межі: містян закликають до відповідальності

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Екстрена медицина Києва працює на межі: містян закликають до відповідальності
фото з відкритих джерел:пункт швидкої допомоги

Через погіршення погодних умов у Києві різко зросло навантаження на службу екстреної медичної допомоги. Ожеледь, холод, перебої з транспортом і світлом створюють додаткові ризики — як для пацієнтів, так і для самих бригад «швидкої».

У Департаменті охорони здоров’я КМДА наголошують: у таких умовах відповідальність кожного киянина стає частиною системи порятунку. Невиправдані виклики можуть коштувати часу тим, хто справді перебуває між життям і смертю.

Коли «швидку» потрібно викликати негайно

Ситуації, у яких бригада зобов’язана виїхати

Екстрена медична допомога в Києві працює для критичних станів, що несуть безпосередню загрозу життю. Дзвонити 103 потрібно без зволікань, якщо є:

  • втрата свідомості або її різке порушення;
  • судоми;
  • раптові проблеми з диханням або його відсутність;
  • гострий біль у грудній клітці;
  • ознаки інсульту: раптовий сильний головний біль, порушення мовлення, слабкість у кінцівках, втрата зору;
  • діабетичні ускладнення (гіпо- або гіперглікемічна кома);
  • гострий біль у животі чи попереку;
  • значні кровотечі або ознаки внутрішньої крововтрати;
  • ускладнення вагітності (кровотечі, передчасні пологи);
  • тяжке переохолодження;
  • гострі психічні розлади.

Саме заради таких викликів бригади «103» і мають зберігати ресурс.

Коли «швидка» в Києві не виїжджає

Що не є екстреною ситуацією

У КМДА нагадують: диспетчер має право відмовити у виїзді, якщо стан не загрожує життю. Зокрема, бригада не приїде у разі:

  • температури до 38–39 °C без судом і втрати свідомості;
  • загострення хронічного болю;
  • підвищеного тиску без ознак інсульту чи інфаркту;
  • симптомів ГРВІ без тяжкого перебігу;
  • потреби в планових ін’єкціях, крапельницях, перев’язках;
  • оформлення довідок, рецептів, лікарняних;
  • стоматологічних чи офтальмологічних скарг.

У таких випадках медики радять звертатися до сімейного лікаря, з яким підписано декларацію.

Альтернатива для киян: консультація без виїзду

«Поради лікаря по телефону» — цілодобово

У Києві діє міський сервіс «Поради лікаря по телефону», який працює 24/7. Це особливо важливо в період негоди, коли пересування містом ускладнене.

Звернутися можна за номерами:

  • 1583 — зі стаціонарних телефонів;
  • (044) 235-01-01 — з мобільних.

У багатьох випадках фахова порада телефоном дозволяє стабілізувати стан або зрозуміти, куди звертатися далі — без перевантаження «швидкої».

Чому це критично саме зараз

Київ — мегаполіс із обмеженим ресурсом

Під час складних погодних умов:

  • бригади довше добираються до пацієнтів;
  • зростає кількість ДТП, травм і переохолоджень;
  • частина медиків працює на межі фізичних можливостей.

Кожен необґрунтований виклик — це втрачені хвилини для когось у критичному стані.

У КМДА наголошують: відповідальне ставлення до викликів екстреної допомоги — це реальна допомога місту.

Київ сьогодні живе в умовах підвищеного навантаження — погодного, інфраструктурного, воєнного. І в такі моменти правильне рішення одного киянина може врятувати життя іншого.

«103» — для невідкладних станів. У всіх інших випадках — консультація лікаря, телефонна допомога і зважені дії. Це і є міська солідарність у дії.