Ранок 21 січня приніс нові випробування для української енергосистеми. Росія знову вдарила по критичних об’єктах у чотирьох областях, проте саме Київ та Київщина залишаються найбільш «гарячими» точками на мапі енергодефіциту. Поєднання ворожих ракетних влучань та аномальних морозів змусило енергетиків забути про планові графіки: наразі мешканці регіону отримують світло за схемою «3 через 10». Про те, чому столиця опинилася в енергетичній пастці та коли чекати на стабілізацію — у матеріалі.
Нічний удар та його наслідки: знеструмлені чотири області
Цієї ночі російські окупанти здійснили чергову атаку на об’єкти генерації та передачі електроенергії. За даними Міненерго, під ударом опинилися Одеська, Дніпропетровська, Харківська та Запорізька області. Аварійні бригади розпочали роботу одразу після відбою тривоги, проте масштаб руйнувань суттєво обмежив можливості перетоку потужності між регіонами.
Внаслідок попередніх масованих атак 20 січня енергетики вже встигли повернути світло у 162 тисячі осель, але майже 173 тисячі споживачів досі залишаються без електрики через нові пошкодження.
Столичний вузол: чому графіки ДТЕК більше не працюють
У Києві та області ситуація офіційно визнана найскладнішою в Україні. Старі погодинні графіки, до яких звикли кияни, наразі не діють. Через мережеві обмеження та високе споживання (люди масово вмикають обігрівачі в мороз) диспетчери змушені застосовувати жорсткий режим:
- Орієнтовний час зі світлом: 3 години.
- Час без електропостачання: 10 годин і більше.
Перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов пояснив: система працює в режимі ручного керування. Наразі в місті повністю відновлено водопостачання, проте для того, щоб подати більше світла людям, влада переглядає ліміти для промисловості та адміністративних будівель.
Енергодесант на Київщині: хто рятує столицю
Масштаб кризи вимагає нестандартних рішень. Сьогодні над відновленням київських мереж працює справжній «інтернаціонал» енергетиків. До столичних колег приєдналися аварійні бригади з:
- Черкащини та Хмельниччини;
- Тернопільщини;
- Фахівці Укрзалізниці.
Також до роботи залучено 55 додаткових генераторів, які мають підтримати критичну інфраструктуру та вивільнити кіловати для побутових споживачів.
Режим надзвичайної ситуації: що далі?
З 14 січня в енергосистемі діє режим надзвичайної ситуації. Це дозволяє максимально координувати роботу всіх служб. Керівником робіт із ліквідації наслідків призначено Дениса Шмигаля, а в Києві цілодобово діє спеціальний штаб.
Енергетики застерігають: ця зима стала найважчою за всю історію незалежності. Поєднання технічного зносу мереж, постійних обстрілів та пікових морозів не дає можливості назвати точну дату повернення до стабільних графіків. Ситуація може змінюватися щогодини, тому киян закликають тримати гаджети зарядженими, а споживання — максимально ощадливим у ті короткі проміжки часу, коли світло нарешті з’являється.
КиївЗоо розширює безбар’єрний простір: у зоопарку провели тренінги для роботи з ветеранами
Битва за світло: Київ отримав потужне підкріплення генераторами та «десант» аварійних бригад з усієї України
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі