Фіктивна допомога важкохворим: двох медиків у Києві підозрюють у привласненні 1,6 млн грн

У столиці викрили чергову корупційну схему в системі охорони здоров’я — цього разу у сфері паліативної допомоги. Бюро економічної безпеки повідомило про підозру двом медикам київського комунального закладу, яких слідство вважає причетними до привласнення понад 1,6 млн гривень державних коштів. Йдеться про послуги для важкохворих пацієнтів, які фактично не надавалися.

У чому суть підозр

За даними слідства, колишня директорка медзакладу та лікар-психіатр упродовж 2024 року реалізовували схему в межах програми «Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям», що фінансується через Національну службу здоров’я України.

Механізм був формально простим, але цинічним:

• у електронну систему охорони здоров’я вносилися дані про нібито здійснені виїзди до пацієнтів;
• ці візити фактично не відбувалися;
• на підставі внесеної інформації медзаклад отримував бюджетне фінансування від НСЗУ.

У результаті, за підрахунками БЕБ, держава втратила понад 1,6 мільйона гривень.

Як працювала схема

Фіктивні візити замість реальної допомоги

Програма мобільної паліативної допомоги передбачає регулярні виїзди медиків до людей із важкими, часто невиліковними захворюваннями. Це — одна з найбільш чутливих і соціально важливих медичних послуг.

Слідство встановило, що підозрювані:

• достеменно знали, що допомога пацієнтам не надається;
• свідомо вносили неправдиві дані до електронної системи;
• забезпечували надходження коштів за «послуги», яких не було.

Факт зловживань підтверджений експертними висновками та матеріалами досудового розслідування.

Хто саме фігурує у справі

Правоохоронці офіційно не називають медичний заклад, у якому працювали підозрювані. Відомо лише, що це комунальна установа Києва.

Підозри оголосили:

• колишній директорці закладу;
• лікарю-психіатру, який також там працював.

За версією слідства, вони діяли узгоджено, виконуючи різні ролі в реалізації схеми.

Яке покарання загрожує

Медикам інкримінують:

• привласнення коштів шляхом зловживання службовим становищем;
• службове підроблення.

Максимальна санкція за цими статтями — до 12 років позбавлення волі. Також можливі:

• заборона обіймати певні посади строком до 3 років;
• конфіскація майна.

Наразі вирішується питання про запобіжний захід, зокрема тримання під вартою.

Хто розслідує справу

Розслідування веде Бюро економічної безпеки спільно з Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції під процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора.

У БЕБ не виключають, що у ході слідства можуть бути встановлені інші причетні особи.

Що таке паліативна допомога — і чому це особливо боляче

Мобільна паліативна допомога — це не формальність. Це:

• знеболення;
• контроль стану пацієнта;
• психологічна підтримка;
• допомога родинам людей із важкими діагнозами.

Для пацієнтів ці послуги безоплатні, а для багатьох — життєво необхідні. Саме тому зловживання у цій сфері викликають особливий суспільний резонанс.

Чому ця справа важлива для киян

Цей випадок — не лише про двох підозрюваних. Це сигнал про системну проблему:

• недостатній контроль за використанням коштів у медичних програмах;
• ризики формального звітування без реального надання послуг;
• вразливість найбільш незахищених пацієнтів.

Викриття таких схем — необхідна умова для того, щоб державні гроші доходили до тих, хто їх справді потребує, а довіра до медичної системи не руйнувалася остаточно.

Історія з фіктивною паліативною допомогою — одна з найгірших форм корупції, адже йдеться про людей на межі життя. Слідство триває, і його результати можуть мати значно ширші наслідки, ніж здається зараз.

Для Києва це чергове нагадування: прозорість у медицині — не абстрактна вимога, а питання людської гідності.