Фіктивні борги й реальні мільйони: у Києві судитимуть адвоката за схему зі списання коштів

У столиці до суду скерували справу щодо адвоката, якого обвинувачують в організації схеми зі списання коштів із банківських рахунків клієнтів через фіктивні борги. За даними слідства, за два роки учасникам групи вдалося незаконно заволодіти понад 2 мільйонами гривень.

Історія показова для Києва: механізм, покликаний захищати кредиторів, використали як інструмент шахрайства.

 Як працювала схема з «боргами, яких не існувало»

Розслідування розпочалося після звернення одного з районних підрозділів державної виконавчої служби. Працівники помітили підозрілі виконавчі провадження — документи виглядали формально коректними, але викликали сумніви.

До справи долучилися слідчі столичної поліції та оперативники Департамент кіберполіції Національної поліції України.

 Ролі учасників

За версією слідства:

• 36-річний адвокат із Київської області організував і координував схему;
• дві жінки віком 44 і 45 років збирали персональні та банківські дані потерпілих;
• група діяла з чітким розподілом обов’язків.

Маючи доступ до персональних даних, учасники:

1. Фальсифікували договори позики — нібито постраждалі отримували гроші та не повернули їх.
2. Ініціювали виконавчі провадження.
3. Через механізм примусового стягнення домагалися списання коштів безпосередньо з банківських рахунків.

У 2023–2025 роках, за даними правоохоронців, із рахунків двох осіб було списано понад 2 мільйони гривень.

 Чому така схема взагалі можлива

Ситуація оголює вразливості системи виконавчих проваджень в Україні.

Механізм примусового стягнення створений для того, щоб:

• забезпечити виконання рішень суду;
• гарантувати повернення боргів кредиторам;
• захистити фінансову дисципліну.

Однак за наявності:

• доступу до персональних і банківських даних;
• юридичних знань;
• формально правильно оформлених документів —

система може бути використана для шахрайства.

Особливу небезпеку становить витік баз клієнтів фінансових установ. Дані громадян інколи опиняються на тіньовому ринку за незначні суми, що створює ґрунт для складних схем — від телефонного обману до маніпуляцій із виконавчими документами.

Для Києва це особливо актуально: велика концентрація банківських установ, активний кредитний ринок і значний обіг персональних даних підвищують ризики.

 Які статті інкримінують обвинуваченим

За процесуального керівництва Київська міська прокуратура трьом фігурантам повідомлено про підозру одразу за кількома статтями Кримінального кодексу України, зокрема:

• шахрайство у великих розмірах, вчинене організованою групою;
• замах на шахрайство;
• підроблення документів організованою групою;
• використання підроблених документів.

Кваліфікація як «організована група» суттєво посилює відповідальність. Санкції передбачають до 12 років позбавлення волі з можливістю конфіскації майна.

Окрему увагу правоохоронці звертають на роль адвоката як організатора — використання професійних знань і доступу до юридичних процедур стало ключовим елементом схеми.

 Що відбувається зараз

Досудове розслідування завершене. Обвинувальний акт передано до суду. Тепер обвинувачені відповідатимуть за кожен епізод у межах судового процесу.

Справу вдалося розкрити завдяки взаємодії виконавчої служби, поліції та кіберполіції. Це показує, що навіть складні схеми, замасковані під легальні процедури, можуть бути викриті за умови належної координації.

 Чому це важливо для киян

Історія має кілька важливих сигналів для мешканців столиці.

 Контролюйте свої рахунки

Регулярно перевіряйте:

• рух коштів у банківських додатках;
• повідомлення про виконавчі провадження;
• інформацію в офіційних реєстрах.

 Реагуйте негайно

Якщо ви виявили списання за незрозумілим виконавчим документом:

• зверніться до банку;
• подайте запит до державної виконавчої служби;
• зафіксуйте всі обставини письмово.

Час у таких ситуаціях має вирішальне значення.

 Захищайте персональні дані

Не передавайте копії документів невідомим особам, обмежуйте поширення банківської інформації та уважно ставтеся до будь-яких запитів щодо ваших фінансових реквізитів.

 Шахрайство в Києві: тривожна тенденція

Цей випадок — не поодинокий. У столиці останнім часом фіксують:

• схеми із заволодінням нерухомістю;
• телефонне банківське шахрайство;
• псевдосервіси з ремонту техніки, що ошукують пенсіонерів.

Спільна риса — чіткий розподіл ролей і використання довіри до офіційних механізмів.

Справу щодо адвоката, якого підозрюють у списанні мільйонів через фіктивні борги, розглядатиме суд. Але для киян це не лише кримінальна хроніка.

Це нагадування: навіть формально легальні процедури можуть бути інструментом шахрайства.

Контроль за власними фінансами, уважність до персональних даних і своєчасна реакція — сьогодні це не пересторога, а необхідність.