«Голос нації»: у Голосіївському районі відзначили століття Володимира Верменича

У Голосіївському районі відбувся теплий і щирий вечір української пісні, присвячений 100-річчю від дня народження Володимира Верменича — композитора, хорового диригента, педагога та Заслуженого діяча мистецтв України. Саме він написав понад дві сотні пісень, серед яких легендарні «Чорнобривці» — твір, що став символом української душі та звучить далеко за межами країни.

Подія, що об’єднала покоління

Захід «Розквітають і квіти, і доля на моїй українській землі» організували представники Голосіївського району разом із донькою композитора Тетяною Верменич. У залі зібралися кияни, митці та шанувальники творчості автора, чия музика десятиліттями супроводжує святкові й повсякденні миті українців.

На сцені виступили:

• творчі колективи мистецьких шкіл району;
• хорові ансамблі;
• лауреати всеукраїнських та міжнародних конкурсів.

Серед гостей були народна артистка України Тетяна Пирогова, співачка та композиторка Олена Тополя, солістка Київського муніципального духового оркестру Леніана Млинарчук.

Постать, яка залишила слід у національній культурі

Володимир Верменич поєднував у своїх творах народну мелодику з сучасним звучанням, зберігаючи український характер і теплоту. Його пісні стали частиною культурного коду, а «Чорнобривці» й досі звучать на родинних святах, фронтових позиціях, концертних сценах та у школах.

Значення таких подій

Депутат Київради Максим Макаренко підкреслив важливість вшанування українських митців у час випробувань:

«Володимир Верменич — це голос нашої нації, який через пісні об’єднує покоління. Такі вечори зміцнюють дух киян і надихають молодь».

Голосіївський район продовжує бути осередком культурних ініціатив, де шанують українську спадщину і підтримують розвиток творчості.

Атмосфера вечора

Для мешканців це була можливість провести час у колі однодумців, почути живе виконання улюблених пісень та вкотре відчути, що українська музика — це сила, пам’ять і надія.

Вшанування столітнього ювілею Верменича перетворилося не лише на концерт, а й на нагадування про те, як важливо берегти й підтримувати власну культуру — у час війни це має особливу вагу.