Які свята кияни люблять найбільше: нове опитування показало несподівані зміни

Весна в Україні традиційно починається з розмов про свята. І якщо раніше символом загального настрою часто був Новий рік, то зараз українці дедалі більше цінують інші дати - насамперед релігійні та державні.

Найулюбленішими святами українців залишаються Великдень та Різдво Христове. Саме їх найчастіше називають важливими для себе - 67% і 66% відповідно.

Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведеного у січні 2026 року.

Які свята українці люблять найбільше

Після релігійних свят у рейтингу популярності йдуть державні дати, які за роки війни набули особливого символічного значення.

Зокрема, День Незалежності України назвали одним з найважливіших свят 54% опитаних, а День захисників і захисниць України - 53%.

Цікаво, що Новий рік, який ще десять років тому конкурував за популярністю з Різдвом, нині значно втратив позиції. Якщо раніше його називали улюбленим святом близько 80% українців, то зараз - лише близько 40%.

Соціологи пояснюють це зміною символічних орієнтирів у суспільстві та переосмисленням свят під час війни.

Як змінилося ставлення до 8 березня

Окремо дослідники проаналізували ставлення українців до Міжнародного жіночого дня.

Його популярність протягом останніх років поступово знижувалася:
у 2017 році це свято називали улюбленим 49% українців, а у 2024 році - лише 21%.

Втім, у 2026 році зафіксували невелике зростання до 24%, що може свідчити про стабілізацію ставлення до цієї дати після кількох років різкого падіння.

При цьому регіональні відмінності залишаються помітними. Найменш популярним 8 березня є на заході України, де його підтримують близько 18% опитаних. У центрі показник трохи вищий - близько 22%, а на півдні та сході сягає приблизно третини респондентів.

Соціологи також відзначають цікаву деталь: нині свято трохи популярніше серед чоловіків, ніж серед жінок.

Як війна змінила календар українців

Дослідження показує, що за останні роки структура святкових символів в Україні суттєво змінилася.

Зокрема, під час повномасштабної війни різко зріс символічний статус державних свят, передусім Дня Незалежності та Дня захисників і захисниць України.

Водночас радянські свята поступово втратили значення. Наприклад, День Перемоги та День праці сьогодні називають важливими лише невелика частина українців.

Релігійні свята залишаються культурним ядром, однак їх популярність також дещо знизилася порівняно з початком 2010-х років.

У КМІС пояснюють це не втратою значення віри, а радше загальною зміною суспільних настроїв та тривалим стресом через війну.

Що кажуть соціологи

За словами дослідників, за останні роки в Україні відбулася глибока трансформація символічної системи свят.

Серед ключових тенденцій:

• зростання ролі державних свят
• поява нового центрального символу - Дня захисників і захисниць
• поступове зникнення радянських свят
• збереження релігійних дат як культурної основи

Соціологи наголошують, що ці зміни відображають ширші процеси трансформації української ідентичності.

Попри всі суспільні зміни, українці загалом зберігають тепле ставлення до свят: лише 2% опитаних заявили, що не мають жодної улюбленої офіційної дати.

Як проводили дослідження

Опитування провів Київський міжнародний інститут соціології 9-14 січня 2026 року.

Соціологи опитали 601 респондента віком від 18 років у всіх регіонах, підконтрольних уряду України. Інтерв’ю проводили методом телефонного опитування.

Попри складні умови воєнного часу, дослідники зазначають, що результати залишаються репрезентативними.