Історія порятунку: у «Охматдиті» врятували хлопця, який виніс собаку з палаючого будинку

Під час нічної атаки російських дронів-камікадзе на Київ уламки одного з «шахедів» влучили в житловий будинок. У під’їзді, що спалахнув від вибуху, мешкав 15-річний Іван разом із мамою.

Хлопець прокинувся від гуркоту і, тримаючи на руках собаку, намагався вибратися із задимленої квартири. Вогонь охопив нижні поверхи, густий дим піднімався вгору, перетворюючи сходи на пастку.

«Було важко дихати, очі пекли, усе навколо темніло. Між першим і другим поверхом я відчинив вікно, щоб ковтнути повітря, і покликав на допомогу», — згадує Іван.

Рятувальники встигли витягти хлопця, але в той момент частина сходів обвалилася. Під завалами опинилася його мама. Її врятувати не вдалося.

Медики «Охматдиту» боролися за кожен подих

Івана терміново доправили до Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит». Лікарі діагностували отруєння продуктами горіння та опіки другого ступеня трахеї, гортані й бронхів. Через вдихання гарячого диму він також отримав опіки рогівки обох очей.

Команда хірургів провела бронхоскопію, щоб очистити дихальні шляхи, а згодом розпочала інтенсивну дезінтоксикаційну терапію — очищення легенів від частинок пластику та сажі. Це допомогло уникнути ураження внутрішніх органів.

«Вдихання диму від пластику — надзвичайно небезпечне. На щастя, Іван вчасно потрапив на свіже повітря і під медичний нагляд. Інакше наслідки могли бути непоправними», — розповіла Світлана Сторожук, виконувачка обов’язків завідувачки відділення торакальної хірургії «Охматдиту».

Крім лікування дихальних опіків, лікарі проводили антибактеріальну, протизапальну та протинабрякову терапію, а офтальмологи допомогли відновити зір.

Завдяки професійним діям медиків Іван поступово відновився й уже виписаний із лікарні.

Символ мужності й професіоналізму

Історія Івана — це водночас трагедія й свідчення неймовірної сили українських лікарів. У момент, коли війна забирає близьких і домівки, медики продовжують боротися за життя кожної дитини, щодня ризикуючи й самі.

Для Києва, який регулярно зазнає повітряних атак, «Охматдит» став не лише лікарнею, а й осередком порятунку, віри й людяності.

Пам’ять і вдячність

Мама Івана загинула, рятуючи сина. Її вчинок — це приклад материнської відваги, що стоїть поза словами. А врятоване життя хлопця — це ще один доказ того, що навіть серед темряви війни людяність і професіоналізм здатні перемогти смерть.

У кожній врятованій дитині — маленька перемога. І ці перемоги тримають Київ, Україну і весь світ.