Історія в деталях: як Київ переносить культурну спадщину у віртуальний простір

У Києві презентували проєкт «Віртуалізація культурного надбання міста Києва» — ініціативу, яка переводить історичні пам’ятки столиці у цифровий формат. Йдеться не про абстрактні 3D-картинки, а про повноцінні віртуальні копії реальних об’єктів, які можна досліджувати онлайн: з історією, візуалізацією та поясненнями.

Для міста, що живе в умовах війни, це не модний тренд, а інструмент збереження пам’яті.

Які київські пам’ятки вже оцифрували

Шість об’єктів — як початок великої роботи

У 2025 році методом 3D-моделювання в Києві створили цифрові копії шести знакових пам’яток:

• Монумент Магдебурзькому праву — один із символів київського самоврядування;
• Церква Миколи Притиска на Подолі;
• Будівля Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури;
• Покровська церква;
• Дзвіниця церкви Миколи Доброго;
• Воскресенська церква Свято-Вознесенського Флорівського монастиря.

Це не випадковий набір: усі об’єкти мають високу історичну та архітектурну цінність, але водночас — різний ступінь фізичної вразливості.

Чому це важливо саме для Києва

Столиця з найбільшою спадщиною — і найбільшими ризиками

У Києві нараховується 3790 об’єктів культурної спадщини, з яких 2512 уже внесені до Державного реєстру. Це найбільша концентрація пам’яток в Україні — і водночас найбільша відповідальність.

В умовах повномасштабної війни цифрова фіксація означає:

• збереження точної форми об’єктів на випадок пошкоджень;
• основу для відновлення за міжнародними стандартами, зокрема Ризькою хартією;
• можливість дослідження пам’яток без фізичного навантаження на них.

Фраза «без минулого немає майбутнього» у цьому контексті звучить не як гасло, а як практичний підхід до виживання міської пам’яті.

Не лише 3D: що ще включає проєкт

Цифровий Київ — це екосистема

Проєкт не обмежується окремими моделями. Він включає:

• 3D-візуалізації пам’яток;
• аудіогіди;
• інтерактивну мапу об’єктів культурної спадщини;
• цифрові матеріали про мозаїки, вітражі, скульптури та монументально-декоративне мистецтво другої половини ХХ століття.

Усе це доступно на туристично-культурному хабі столиці, де вже зібрані:

• віртуальні тури музеями Києва;
• цифрові маршрути Русанівкою, Трухановим островом, ВДНГ;
• двомовні VR-тури Києво-Печерською лаврою.

Хто стоїть за проєктом

Міська робота, а не разова ініціатива

Віртуалізація реалізується в межах програми «Цифровий Київ» на 2024–2027 роки. До неї залучені:

• Департамент охорони культурної спадщини КМДА;
• Київський науково-методичний центр;
• КП «ГІОЦ» та команда Київ Цифровий.

За словами розробників, у 2026 році роботи продовжаться, і перелік об’єктів розширять.

Що це дає киянам, а не лише туристам

Для мешканців міста цифрові копії означають:

• доступ до спадщини без бар’єрів — у будь-який час;
• новий формат вивчення історії Києва для дітей і молоді;
• додатковий інструмент громадського контролю за станом пам’яток;
• розуміння цінності об’єктів, повз які щодня проходять.

Це також спосіб повернути інтерес до старого Києва, не перетворюючи його на музей під відкритим небом.

Віртуальні копії пам’яток — це не про технології заради технологій. Для Києва це страховка історії, зроблена вчасно.

Місто, яке століттями перебудовували, нищили й відновлювали, тепер уперше системно фіксує себе для майбутнього. І в цьому сенсі цифровий Київ — це не альтернатива реальному, а шанс зберегти його справжнім.