ЮНЕСКО допоможе рятувати святиню Лаври: у Києві готують реставрацію Церкви всіх святих

Київ отримує рідкісну для воєнного часу новину - не про укриття і генератори, а про пам’ять. Міністерство культури України, ЮНЕСКО та Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» підписали меморандум про збереження Церкви всіх святих над Економічною брамою.

Йдеться не просто про косметичний ремонт. Фахівці проведуть повний цикл робіт:

• детальні дослідження стану будівлі
• аналіз монументальних розписів
• підготовку науково-проєктної документації
• визначення першочергових етапів реставрації

Частину заходів планують розпочати вже найближчими місяцями.

Чому це важливо саме для Києва

Церква всіх святих - одна з тих споруд, які кияни часто проходять, але не завжди усвідомлюють масштаб. Вона буквально стоїть на вході до Верхньої лаври, над Економічною брамою, і є частиною об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО «Київ: Софія Київська та Києво-Печерська лавра».

Фактично це - історичний “поріг” Лаври. Через нього століттями входили до монастиря: паломники, гетьмани, імперські чиновники, а згодом і туристи з усього світу. І саме такі споруди найбільше страждають від часу, вібрацій міста і клімату.

У воєнні роки питання збереження стало ще гострішим: вібрації від обстрілів, перепади температур та підвищена вологість небезпечні для старовинних фресок.

Що зробить ЮНЕСКО

Міжнародна організація не лише фінансово допоможе. Перед початком робіт проєкт реставрації пройде міжнародну технічну оцінку експертів ICOMOS - це фактично “вища інстанція” у сфері охорони пам’яток.

Тобто мова про підхід, який застосовують до європейських кафедральних соборів або античних міст:
спершу наукове дослідження, потім документація, і лише після цього - обережна реставрація.

Чому це символічно

У Києві зараз паралельно відбуваються дві історії. Місто вчиться жити з відключеннями, ремонтує мости, відновлює транспорт і готується до енергетичної автономності. І водночас - рятує барокову святиню XVII–XVIII століття.

Це, по суті, відповідь на головне питання війни: що саме ми захищаємо.
Не тільки будинки і інфраструктуру, а і пам’ять міста, яка старша за всі наші політичні епохи.

І для Києва це не менш важливо, ніж світло в розетках. Бо місто живе доти, доки пам’ятає себе.