Кандидатка в судді купила котедж під Києвом за 148 тисяч гривень і пояснила це “тріщинами в стінах”

Будинок у «Скіфському містечку» під Києвом за 148 тисяч гривень — сума, яка викликає подив навіть серед найдосвідченіших рієлторів. Саме стільки, за словами кандидатки в судді Ірини Савчук, вона заплатила за котедж у 2018 році.
Для порівняння: аналогічні будинки в цьому ж комплексі тоді коштували близько 52 тисяч доларів, або півтора мільйона гривень.

Історія цієї угоди стала публічною після розслідування громадського руху «Автомайдан», який звернув увагу на невідповідність між задекларованою ціною та реальною ринковою вартістю.

Аргументи Савчук: «Будинок був у поганому стані»

Ірина Савчук пояснює, що низька ціна — наслідок технічних недоліків:

• будинок, мовляв, не мав підключення до електрики й води,
• відсутня була огорожа,
• на стінах — тріщини.

За її словами, продавець одразу попередив її про ці проблеми, тому сторони домовилися саме про таку вартість.

Втім, навіть у такому стані, кажуть експерти, вартість 148 тисяч гривень за двоповерховий котедж під Києвом виглядає абсолютно нереалістичною. Особливо на тлі того, що в той самий день, коли було оформлено купівлю, інша оціночна компанія визначила ціну цього ж об’єкта вже у 297 тисяч гривень

Підозрілі фінансові схеми

У день купівлі Савчук оформила ще дві угоди — позику на 650 тисяч гривень і договір іпотеки. За її словами, гроші вона планувала використати на ремонт, але згодом відмовилася від цієї ідеї й повернула позику.

Коли журналісти запитали, навіщо тоді брати кредит, кандидатка відповіла:

«У мене просто нічого іншого не було».

А на уточнення, чому позикодавець діяв без логіки, Савчук лише відмахнулась:

«Як я вам можу пояснити логіку позикодавця?».

Крім того, у деклараціях Ірини Савчук виявили незадекларовані доходи від суборенди земельної ділянки біля Києва. Вона також не надала чіткого пояснення щодо походження готівкових коштів, які використовувала для угод.

Тиша у Вищій раді правосуддя

Попри всі суперечності, Вища рада правосуддя понад рік розглядає її кандидатуру без остаточного рішення. Факти, які викликають сумнів у прозорості фінансових операцій Савчук, залишаються без належної реакції.

Експерти антикорупційних організацій наголошують: якщо майбутній суддя не може переконливо пояснити походження майна, це ставить під сумнів її доброчесність — один із головних критеріїв для суддівської посади.

«Суспільство, яке пережило роки недовіри до судів, не може дозволити собі таких “див” у деклараціях кандидатів», — зазначають у “Автомайдані”.

Чому це важливо для киян

Більшість подібних об’єктів нерухомості розташовані саме в передмістях столиці — Ірпені, Бучі, Білій Церкві, Василькові.
Історія Савчук показує, як через “технічні нюанси” або формальні оцінки ринкова нерухомість може ставати “бюджетною”, якщо її купує людина з потрібними зв’язками.

Для киян, які чесно сплачують податки, кредити й оренду, така ситуація — яскравий приклад подвійних стандартів у системі, що має стояти на сторожі справедливості.

Котедж за 148 тисяч гривень став символом не лише можливих порушень у деклараціях, а й ширшої проблеми — недовіри до майбутніх суддів, які повинні бути взірцем прозорості.

Поки Вища рада правосуддя мовчить, питання залишається відкрите:
чи може людина, яка не може пояснити походження власного майна, вершити правосуддя для інших?