Дата публікації Київські локації, які стали частиною величезного проєкту про українську ідентичність
Опубліковано 08.01.25 23:29
Дата оновлення Київські локації, які стали частиною величезного проєкту про українську ідентичність
Оновлено 30.05.25 22:21
Переглядів статті Київські локації, які стали частиною величезного проєкту про українську ідентичність 24

Київські локації, які стали частиною величезного проєкту про українську ідентичність

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Київські локації, які стали частиною величезного проєкту про українську ідентичність

Київські локації у проєкті «Наскрізь»: перформанси, що відображають українську ідентичність

Проєкт «Наскрізь», що фокусується на українській культурній ідентичності, став важливим кроком до розуміння того, як різні етапи історії формували національну ідею та мистецтво. У його межах знято серію перформансів, що поєднують архітектуру, музику, танець і сучасні соціокультурні реалії. Особливе місце в проєкті посідають київські локації, які стали невід'ємною частиною цієї концепції.

Проєкт «Наскрізь»: синтез історії та сучасності

Ідея проєкту виникла ще кілька років тому під час роботи над попереднім проектом «Самоідентифікація під час ізоляції». Режисери Світлана Олексюк і Богдан Поліщук вирішили створити міждисциплінарний проєкт, що включає елементи танцю, театру та відео. Зокрема, вони вирішили дослідити чотири ключові етапи в історії України, кожен з яких має значення для формування національної ідентичності:

  1. Козацьке бароко (XVII-XVIII ст.)
  2. Модерн на початку ХХ століття
  3. Шістдесятництво (1960-ті роки)
  4. Сучасність (2010-2020-ті роки)

Для кожного з цих періодів було вибрано унікальні київські локації, що втілюють їхню суть.

Локації Києва, що стали частиною «Наскрізь»

  1. Брама Заборовського та козацьке бароко
    Одним із ключових місць для першої частини проєкту є Брама Заборовського на території Національного заповідника «Софія Київська». Ця архітектурна пам'ятка, споруджена в XVIII столітті, є чудовим прикладом козацького бароко. Вона стала символом того періоду, коли відбувалося формування української аристократії та розвиток національної культури. У перформансі, що відбувається тут, звучатиме музика Максима Березовського, одного з найбільших композиторів України XVIII століття.
  2. Музей Михайла Грушевського та модерн
    Друга частина проєкту присвячена українському модерну, що став важливим етапом у розвитку української національної державності на початку ХХ століття. Ідеальною локацією для цієї частини став Музей Михайла Грушевського, що знаходиться в будівлі, яка є єдиною збереженою київською садибою Грушевських. Тут буде відтворено музику Василя Барвінського, яка відображатиме пошук українцями власного місця в імперії.
  3. Мозаїка «Вітер» та шістдесятництво
    Третя частина проєкту занурюється в період шістдесятників, серед яких особливо виділяється Алла Горська, яка своїми творами і активною позицією стала символом боротьби за українську культуру в радянському контексті. Локацією для цієї частини стало вражаюче творіння Горської — мозаїка «Вітер», що розташована в Києві. Це символічне місце, яке відображає боротьбу за національні ідеї, стане основою для виступу, що поєднує музику Леоніда Грабовського.
  4. Сучасні краєвиди Києва та інтернет-вірус
    Остання частина проєкту присвячена сучасності, епохі цифрових технологій, «вірусних» явищ і глобалізації. Ця частина, що відображає соціальні зміни через призму інтернет-культури, буде знята на сучасних київських локаціях, таких як міст «Хвиля» та бізнес-комплекс Unit City. Музика до цієї частини була створена українськими композиторами Максимом Коломійцем та Віктором Рекало, що поєднують електронні звуки з класичними інструментами.

Вплив проєкту на українську культуру

Проєкт «Наскрізь» не лише поєднує танець, музику та архітектуру, але й є важливим кроком у збереженні та розвитку національної ідентичності. Цей проєкт дозволяє глядачам побачити, як різні періоди історії та культури переплітаються через сучасні мистецькі вираження. Крім того, він має на меті познайомити не тільки українців, а й іноземну аудиторію з багатою культурною спадщиною України.