Кияни шоковані: чи перейде Києво-Могилянська академія у приватну власність?

На початку січня 2025 року президент Київської школи економіки (KSE) Тимофій Милованов виступив з ініціативою, що сколихнула освітню спільноту України: викуп Києво-Могилянської академії (НаУКМА) у Міністерства освіти і науки. Аргументуючи це неефективним державним управлінням, Милованов стверджує, що передача одного з найстаріших та найпрестижніших університетів країни в приватні руки KSE сприятиме покращенню умов для студентів та викладачів, а також підвищенню якості освіти. Ця пропозиція, без сумніву, є знаковою, адже будь-які зміни в управлінні НаУКМА, закладом з багатою історією та вагомим впливом на освітню систему, матимуть наслідки для тисяч людей.

Аргументи та контраргументи:

Милованов переконаний, що KSE, як приватний фонд, зможе забезпечити більш ефективне управління академією, оптимізувати фінансові потоки та створити сприятливі умови для навчання та наукової діяльності. Він наводить приклади успішної діяльності приватних навчальних закладів, таких як Український католицький університет (УКУ) та сама KSE, які досягли значних успіхів завдяки гнучкості та оперативності в управлінні.

«Якщо ви думаєте, що я стібусь, як Трамп, то ні! Я, так само як Трамп хоче купити Гренландію, серйозно хочу купити Могилянку», — додав Милованов.

Проте, ініціатива викликала неоднозначну реакцію серед експертів, освітян та громадськості. Одним з головних побоювань є потенційна комерціалізація освіти. Існує ризик, що приватизація призведе до підвищення вартості навчання, що обмежить доступ до якісної освіти для багатьох талановитих студентів, особливо з малозабезпечених сімей. Крім того, деякі експерти застерігають щодо можливої втрати академічної автономії та унікального історичного значення НаУКМА. Передача університету в приватні руки може призвести до зміни пріоритетів на користь комерційної вигоди, що негативно вплине на фундаментальні наукові дослідження та гуманітарну складову освіти.

Фінансовий аспект та збір коштів:

Особливу увагу привертає запропонований механізм фінансування викупу – «народний збір». Милованов оцінює вартість НаУКМА в діапазоні 10-50 мільйонів доларів США та планує розпочати збір коштів 13 січня. Порівняння цієї ініціативи з пропозицією Дональда Трампа щодо придбання Гренландії підкреслює амбітність задуму. Однак, залишаються відкритими питання щодо реалістичності збору такої суми та гарантування прозорості цього процесу. 

Перспективи для студентів:

Попри побоювання щодо комерціалізації, Милованов обіцяє значне покращення умов навчання. Модернізація матеріально-технічної бази, залучення провідних викладачів та розробка сучасних освітніх програм – ось ключові обіцянки. Проте, реалізація цих планів без збільшення фінансового навантаження на студентів залишається під питанням.

Експертна оцінка:

Думки експертів щодо цієї ініціативи розділилися. Частина з них вважає, що приватизація може стати каталізатором розвитку вищої освіти в Україні, забезпечивши необхідні інвестиції та ефективне управління. Інші ж наголошують на потенційних ризиках, пов’язаних з втратою академічної автономії та доступності освіти.

Наразі пропозиція Милованова перебуває на стадії обговорення. Успіх цієї ініціативи залежатиме від багатьох факторів, включаючи результати збору коштів, позицію Міністерства освіти і науки, підтримку з боку громадськості та готовність до діалогу між усіма зацікавленими сторонами.

Приватизація Києво-Могилянської академії – це складне та багатогранне питання, яке потребує ретельного аналізу та зваженого підходу. Важливо врахувати всі можливі наслідки цього кроку, як позитивні, так і негативні, та забезпечити прозорий та інклюзивний процес прийняття рішень, що відповідатиме інтересам української освіти та суспільства в цілому. Чи готова українська спільнота до таких радикальних змін в освітній сфері, покаже час.