Колапс київського метро: розслідування причин та відповідальних

Хто винен у колапсі київського метрополітену? Глибоке розслідування та пошук відповідальних

Київська підземка пережила одну з найбільших криз у своїй історії після аварії, що сталася на синій гілці метрополітену в грудні 2023 року. Розгерметизація тунелю, пошкодження інфраструктури та закриття кількох станцій — все це стало приводом для серйозних розслідувань. Аварія привернула увагу до питань утримання та ремонту метро, ефективного використання бюджетних коштів і прозорості контрактів.

Перші ознаки проблеми

З лютого 2023 року на ділянці між станціями «Деміївська» та «Либідська» помітні проблеми з гідроізоляцією тунелів. Нечітка політика утримання інфраструктури призвела до загострення ситуації. У зв'язку з терміновою необхідністю, для ремонту уклали угоду з ТОВ «АВТОСТРАДА» на суму понад 21 млн грн без відкритих торгів, що викликало підозри у громадськості та журналістів.

Фінансування та результати робіт

Проєкт із реставрації тунелів виявився дорожчим, ніж очікувалося. У звіті «АВТОСТРАДА» повідомила, що роботи завершилися у вересні 2024 року, і кошторис зменшено на 62 млн грн завдяки оптимізації, однак 20 млн грн призначено для замовника робіт. Додатково виділено 10 млн грн на компенсацію за МАФи, розташовані поблизу. Куди саме пішли ці кошти, і хто саме отримав компенсації, досі незрозуміло.

Розслідування причин аварії: триваючі питання

Департамент КМДА залучив експертів для визначення причин аварії, витративши понад 3 млн грн. За словами голови бюджетної комісії Київради Андрія Вітренка, вартість експертизи перевищила норми, встановлені Мін’юстом, а компанія, яка її виконала, не мала необхідного досвіду.

Інше розслідування Київської прокуратури вказує, що основною причиною аварії була погана експлуатація метро. Водночас міська адміністрація наполягає, що аварія виникла через недотримання технологій під час будівництва 15 років тому.

Новий бюджетний виклик: добудова метро на Виноградар

Тунель на Виноградар також став великою проблемою для міста. Договір на суму майже 14 млрд грн укладено з «АВТОСТРАДА». Витрати на цей проєкт, що розтягнувся на кілька років, збільшилися на 8 млрд грн, і роботи вимагатимуть ще більшої суми на аудит та відновлення через несвоєчасне зберігання інфраструктури.

Розслідування щодо аварії в київському метро триває, як і аудит видатків на відновлення. Кияни сподіваються, що найближчим часом метро повернеться до нормальної роботи, а виявлені порушення приведуть до відповідальності причетних осіб.

Київський метрополітен потребує не тільки модернізації, а й прозорого контролю, щоб уникати подібних криз у майбутньому.