Київський іподром залишається одним із небагатьох в Україні майданчиків, де й надалі проводять регулярні випробування рисистих коней. Попри застарілу інфраструктуру, хронічну нестачу фінансування та багаторічні дискусії щодо можливої забудови території, об’єкт продовжує працювати, утримувати сотні тварин і приймати змагання.
Про це розповіла заступниця директора з розвитку та організації КП «Київський іподром» Ольга Бондар.
Понад 300 коней і цілодобовий догляд
Нині на території іподрому утримується приблизно 310–330 коней різних напрямків — як рисистих, так і верхових порід. Частина тварин бере участь у спортивних випробуваннях, інші перебувають у тренувальному процесі або на базах.
За словами представників підприємства, усі коні мають власників, а іподром забезпечує їх утримання та підготовку до змагань. Також на території розміщується база кінної поліції Києва.
Догляд за тваринами здійснюється безперервно: вдень працюють тренери та конярі, а вночі чергує персонал, який контролює стан здоров’я коней. Навіть незначні зміни у поведінці тварин можуть свідчити про проблеми, тому реакція має бути оперативною.
Спортивні зірки та особливості підготовки
Серед перспективних тварин фахівці виділяють трирічну орловську рисисту кобилу Сяюча, яка вже демонструє перемоги у заїздах, а також шестирічну Магію — багаторазову призерку змагань.
Тривалість спортивної кар’єри коней залежить від дисципліни. У рисистих порід граничний вік виступів становить близько 14 років, тоді як у верховому спорті активна кар’єра може починатися значно пізніше та тривати довше.
Кадрова проблема: дефіцит наїзників
Однією з ключових проблем іподрому залишається нестача кваліфікованих кадрів. Професія наїзника стає дедалі рідкіснішою, а спеціалізована підготовка фактично відсутня.
Багато досвідчених працівників залишили сферу через низький рівень оплати та складні умови праці. Частина фахівців виїхала за кордон після початку повномасштабної війни.
Змагання та умови проведення
Перегони на Київському іподромі проходять щонеділі з травня по жовтень. Узимку графік залежить від погодних умов і стану покриття доріжок. Для зимових тренувань коні потребують спеціального кування з шипами, що суттєво збільшує витрати власників.
Офіційного тоталізатора на іподромі немає, однак інколи відвідувачі роблять неформальні ставки між собою.
Стан інфраструктури та питання реставрації
Головна будівля іподрому та трибуни, зведені наприкінці 1960-х років, ще у 2002 році отримали статус щойно виявленої пам’ятки культурної спадщини. Це означає, що дозволені лише реставраційні роботи без зміни історичного вигляду.
Підготовка до відновлення об’єкта починалася ще у 2017 році, однак проєкт не був реалізований через брак фінансування та втрату актуальності частини документації.
Загроза забудови: багаторічна дискусія
Попри чутки про можливу забудову території, у керівництві іподрому запевняють, що об’єкт залишиться спортивною базою.
За словами Ольги Бондар, подібні розмови тривають уже близько двох десятиліть, однак місто декларує збереження іподрому як важливого спортивного комплексу.
Високі витрати та підтримка ентузіастів
Утримання одного коня коштує в середньому близько 15 тисяч гривень на місяць. До витрат входять корми, робота персоналу, логістика та участь у змаганнях, а додаткові витрати ще більше збільшують суму.
Власники коней зазначають, що кінний спорт здебільшого є справою ентузіазму, а не прибутку.
Попри фінансові труднощі, кадровий дефіцит і невизначеність щодо майбутньої реставрації, Київський іподром продовжує функціонувати як унікальний спортивний об’єкт столиці, зберігаючи традиції кінного спорту та залишаючись важливою частиною міської інфраструктури.
У Києві підбили підсумки тижня безбар’єрності: які проблеми залишаються невирішеними
Під Києвом не вистачає будинків для оренди: що відбувається
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці