Контрафактні сигарети через кіоски й пошту: у Києві та області викрили схему на 15 млн грн

У Києві та Київській області детективи Бюро економічної безпеки викрили масштабну схему збуту контрафактних сигарет, яка роками працювала фактично «на очах» у містян. Кіоски біля зупинок, продаж через пошту, готівка без чеків — класичний набір тіньового ринку, який у 2025–2026 роках перетворився на бізнес із обігом понад 15 мільйонів гривень.

Як працювала схема: від фасування до кіоску під домом

Слідство встановило, що двоє організаторів системно закуповували великі партії сигарет невідомого походження, без марок акцизного податку. Далі товар:

• фасували у підпільних приміщеннях;
• зберігали на складах у Києві та передмісті;
• збували гуртом і вроздріб.

Основні канали продажу:

• торговельні кіоски у Києві та населених пунктах області;
• поштові відправлення по регіону;
• продаж за готівку, без будь-якого обліку.

До роботи залучили шість осіб — окремо для фасування, логістики та роздрібної реалізації.

Що вилучили детективи БЕБ

Під час 10 санкціонованих обшуків правоохоронці знайшли:

• майже 250 тисяч пачок сигарет без акцизних марок;
• 39 коробок тютюну насипом без заводського пакування;
• приміщення, пристосовані під фасування та зберігання.

Орієнтовна ринкова вартість вилученої продукції — понад 15 млн грн. Це обсяг, співставний із річним оборотом середньої легальної мережі кіосків.

Чому це проблема саме для Києва

Для столиці нелегальний тютюн — це не лише питання «хто що курить». Наслідки значно глибші:

• втрачені податки, з яких фінансується транспорт, медицина, укриття;
• неконтрольована якість продукції, яка продається киянам;
• тіньова економіка, що живиться війною та кризами;
• нерівна конкуренція для легального бізнесу, який працює за законом.

Фактично кожна пачка контрафакту в кіоску — це мінус для бюджету міста, яке одночасно відновлює інфраструктуру після обстрілів.

Кіоски й пошта: чому схема була «зручною»

Використання поштових відправлень і дрібних МАФів — не випадкове:

• пошта дозволяє швидко масштабувати продаж;
• кіоски біля житлових кварталів дають постійний готівковий потік;
• дрібний роздріб менш помітний, ніж великі склади.

Саме тому такі схеми роками «вписуються» у міський пейзаж Києва.

Що загрожує фігурантам

Наразі у справі призначені судові експертизи. Після їх завершення правоохоронці ухвалюватимуть подальші процесуальні рішення.

Фігурантам інкримінують ч. 3 ст. 204 КК України — зберігання, транспортування та збут підакцизних товарів. Це серйозна стаття, яка передбачає кримінальну відповідальність, а не символічні штрафи.

Історія з нелегальними сигаретами — ще одне нагадування для киян:
тіньовий бізнес у столиці не зник, а адаптувався до війни й криз.

Поки місто живе під обстрілами й економить електроенергію, хтось заробляє мільйони на контрафакті — без податків, без контролю і без відповідальності.

Робота БЕБ у цій справі — важливий сигнал, але для Києва принципове питання залишається відкритим:
чи стане це системним очищенням ринку, чи черговою гучною справою без довгострокових змін?