Костел Святого Миколая в Києві: Мінкульт заперечує саботаж, але питання передачі залишається відкритим

Історія з переданням костелу Святого Миколая в Києві римо-католицькій громаді знову загострилася. Міністерство культури та інформаційної політики публічно не визнало звинувачення у саботуванні процесу, озвучені Уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем. Водночас сам факт того, що питання, ініційоване ще у 2005 році, досі не завершене, викликає дедалі більше запитань у киян.

Для столиці це не абстрактний юридичний спір, а доля однієї з найвідоміших сакральних пам’яток Києва, яка перебуває у критичному стані.

Позиція Мінкульту: «звинувачення не визнаємо»

Офіційна відповідь на закид омбудсмена

У відповіді на інформаційний запит Мінкульт заявив, що:

«Звинувачення уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Міністерство культури не визнає, оскільки на всі офіційні звернення було надано вичерпні відповіді у встановленому порядку».

Водночас у самому міністерстві визнають: рішення суду, яке зобов’язує діяти, вже є і набрало законної сили.

Що постановив суд і чому це важливо для Києва

Рішення, яке не можна ігнорувати

24 січня 2025 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність Мінкульту, пов’язану з невиконанням доручення президента від 9 грудня 2005 року. Йдеться про передання костелу Святого Миколая у користування:

Релігійній громаді Парафії Святого Миколая
Київсько-Житомирської дієцезії
Римо-Католицької Церкви

Для Києва це принципово: держава офіційно програла суд щодо одного з найсимволічніших об’єктів культурної спадщини.

Що робить Мінкульт зараз — і чого не пояснює

Процедура є, деталей — ні

У міністерстві повідомили, що:

• розпочато процедуру передання костелу в безоплатне користування (позичку);
• отримано документи від
  Національного будинку органної та камерної музики України, на балансі якого перебуває будівля;
• Державна служба з етнополітики та свободи совісті погодила передання об’єкта релігійній громаді.

Водночас ключове питання залишається без відповіді:
які саме дії здійснюються, на якому етапі процес і скільки ще чекати?

Для киян це виглядає як черговий приклад бюрократичного «процесу заради процесу».

Чому костел — у критичному стані

Архітектурна перлина під загрозою

Релігійна громада та правозахисники неодноразово наголошували:

• будівля костелу перебуває у важкому технічному стані;
• після пожежі та багаторічної експлуатації як концертного залу вона потребує термінових робіт;
• відсутність чіткого користувача означає відсутність відповідального за повноцінну реставрацію.

Для Києва це питання не лише віри, а збереження архітектурної спадщини національного значення.

Конфлікт інтересів: культура чи релігія?

Стара дилема у нових умовах

Костел Святого Миколая роками поєднував дві функції:

• сакральну;
• культурну (органна та камерна музика).

Але війна, пожежа і судові рішення змінили контекст. Сьогодні для міста важливіше не символічне балансування, а реальне збереження будівлі.

Затягування процесу — незалежно від мотивів — працює проти Києва.

Чому ця історія б’є по репутації столиці

Європейські цінності — на практиці, а не в заявах

Київ претендує на статус європейської столиці не лише географічно, а й ціннісно. І тут питання:

• свободи віросповідання;
• виконання судових рішень;
• поваги до релігійних громад;
• відповідальності за культурну спадщину.

Затягування передачі костелу — це репутаційний ризик для міста і держави загалом.

Мінкульт може не визнавати звинувачення у саботажі, але факти для киян залишаються незмінними:
20 років обіцянок, рішення суду, критичний стан будівлі й відсутність фінальної крапки.

Для Києва костел Святого Миколая — це не просто об’єкт на балансі. Це тест на здатність міста й держави виконувати власні рішення, берегти спадщину і поважати громади.

І цей тест досі не складено.