Кияни перемогли у всеукраїнському конкурсі на меморіал полеглим захисникам

У Всеукраїнському архітектурному конкурсі на проєкт стели пам’яті полеглих військовослужбовців військової частини №3028 Національної гвардії України перемогли представники київської архітектурної школи. Перше місце здобули аспірант КНУБА Юрій Кайгородцев та студент цього ж університету Ярослав Масюк.

Для Києва це не просто чергова професійна перемога. Це показовий випадок, коли саме столиця формує сучасну мову вшанування полеглих, поєднуючи академічну підготовку, суспільну чутливість і практичну реалізовність.

Проєкт, який реалізують

За інформацією Київського національного університету будівництва та архітектури, проєкт авторського колективу буде взятий до реалізації. Це ключовий момент: мова йде не про концепцію «для портфоліо», а про реальний меморіальний об’єкт, який стане частиною військового та суспільного простору.

Саме здатність мислити від ідеї до втілення дедалі частіше стає вирішальною у сучасних архітектурних конкурсах.

За якими критеріями обирали переможців

Журі конкурсу оцінювало проєкти не лише з художньої точки зору. У фокусі були:

• відповідність конкурсному завданню та конкретній ділянці;
• композиційна якість і виразність;
• функціональність меморіалу;
• реалістичність реалізації в нинішніх умовах;
• урахування інженерних і природних обмежень.

Саме баланс між символізмом і практичністю став сильним боком київського проєкту.

Контекст конкурсу: не ізольований об’єкт, а середовище пам’яті

Всеукраїнський відкритий конкурс стартував 22 вересня 2025 року. Його мета — створити цілісне меморіальне середовище, а не окремий знак.

Учасникам пропонували:

• розробити концепцію стели у зв’язку з плацом військової частини;
• врахувати каплицю як елемент духовного простору;
• передбачити благоустрій території.

Такий підхід відповідає сучасним тенденціям меморіальної архітектури, де пам’ять — це не монумент, а простір взаємодії.

Чому перемога киян має ширше значення

У конкурсі брали участь архітектори та авторські колективи з різних міст України. Роботи показали широкий спектр підходів до теми війни, втрати й пам’яті. Те, що журі віддало перевагу київському проєкту, свідчить про кілька важливих речей:

• Київ залишається інтелектуальним центром архітектурної думки;
• столична школа вміє працювати з найскладнішими темами — без пафосу і спрощень;
• молоді архітектори з Києва вже сьогодні формують обличчя післявоєнної меморіальної культури.

Роль КНУБА: освіта, що працює на країну

Факт, що переможцями стали аспірант і студент КНУБА, окремо підкреслює роль університету. Йдеться не лише про навчання, а про включеність у реальні державні й суспільні процеси.

Для Києва це важливий сигнал:
столичні виші не ізольовані від війни й пам’яті — вони безпосередньо долучаються до формування того, як країна говоритиме про своїх полеглих героїв.

Перемога київських архітекторів у конкурсі меморіалу полеглим воїнам — це не формальний успіх і не внутрішньоцехова подія. Це свідчення того, що Київ бере на себе відповідальність за мову національної пам’яті.

Саме з таких рішень — виважених, професійних і людяних — складається майбутній вигляд меморіального простору України. І важливо, що цей вигляд сьогодні формують молоді кияни.