Кияни теж економлять: понад половина українців змінює харчові звички через війну

Повномасштабна війна продовжує трансформувати щоденні звички українців — і передусім впливає на харчування та фінансову поведінку. За даними дослідження Gradus Research, результати якого цитує Finance.ua, 56% громадян змінили свій раціон під впливом війни. Це на 7 відсоткових пунктів більше, ніж торік.

Причини — зростання цін, постійний стрес, порушення режиму через повітряні тривоги, обстріли та відключення. Усе це формує нову культуру економії і споживання, яка стає нормою для значної частини суспільства.

Кому найважче адаптуватися

Зміни в харчових звичках найбільше відчувають:

• жінки,
• люди віком 55+.

Для цих груп характерні емоційне виснаження та проблеми зі сном, що впливає на режим харчування та вибір продуктів. Часто прийоми їжі стають нерегулярними, а раціон — простішим і бюджетнішим.

Економія на продуктах стала частиною побуту

Попри поступову адаптацію до умов воєнного часу, тенденція до економії лише посилюється. Якщо у 2024 році на продуктах заощаджували 67% українців, то сьогодні — вже 72%.

Втім, обмеження відчутні нерівномірно:

• Київ та Захід України економлять найменше — завдяки відносно вищим доходам;
• Схід та Південь урізають бюджети найактивніше — через значно сильніший економічний та безпековий тиск.

Для столиці ця тенденція також актуальна, хоч київські родини скорочують витрати на харчування повільніше, ніж мешканці інших регіонів.

На чому заощаджують українці

Опитані найчастіше відмовляються від:

• кондитерських виробів і солодощів;
• снеків;
• делікатесів;
• “емоційних” покупок.

Характерні особливості економії:

• 54% жінок скоротили споживання солодкого;
• молодь менш охоче відмовляється від алкоголю — лише 26% зменшили його споживання.

Загальна зміна — перехід на простий, базовий раціон без зайвих гастрономічних задоволень.

Соціально-економічний сигнал: побут стає простішим, фінансова подушка тане

Одночасно з економією на продуктах українці все частіше звертаються до мікрокредитування для покриття щоденних витрат — від продуктів до комуналки, про що раніше заявляла Асоціація українських банків.

Це свідчить про зростання фінансової вразливості населення, але й про адаптацію до умов тривалої невизначеності, коли пріоритетом стає базова стабільність, а не розширене споживання.