Київ готується до енергетичних викликів: міськрада затвердила нову програму

Депутати Київської міської ради підтримали комплексну програму енергоефективності Києва. Рішення ухвалили 92 голосами під час засідання 10 березня.

Документ передбачає модернізацію міської інфраструктури та скорочення споживання енергоресурсів, що особливо важливо в умовах постійних викликів для енергетичної системи України.

Чому питання було критичним

Напередодні, 9 березня, Київрада не змогла провести позачергову сесію для затвердження енергетичного плану стійкості на наступний опалювальний сезон.

Для кворуму не вистачило лише кількох голосів:

• сигнальне голосування зафіксувало 58 депутатів
• при необхідних 61.

На засідання тоді прибули депутати фракцій «УДАР», «Європейська солідарність» та «Єдність».

Вимога РНБО до столиці

Раніше, 3 березня, Рада національної безпеки і оборони України затвердила плани енергетичної стійкості для всіх областей та обласних центрів, окрім Києва. Столичній владі надали додатковий час для підготовки документа.

У Київська міська державна адміністрація заявили, що пропозиції до плану були подані до Міністерство розвитку громад та територій України та представлені під час засідання РНБО.

Президент Володимир Зеленський визначив 10 березня крайнім терміном подання нового плану.

Позиція міської влади

Мер столиці Віталій Кличко наголосив, що на відміну від інших регіонів, де документи підписували голови обласних військових адміністрацій, він не має повноважень одноосібно затвердити план, тому рішення має ухвалювати саме міська рада.

Голова фракції «Європейська солідарність» у Київраді Володимир Прокопів заявив, що його політична сила готова підтримати документ, попри наявність правок.

Натомість голова фракції «Слуга народу» у Київраді Андрій Вітренко пояснив відсутність депутатів на попередній сесії небажанням брати участь у політичних суперечках навколо питання.

Що передбачає програма

Комплексний план енергоефективності має стати основою підготовки столиці до наступного опалювального сезону та передбачає:

• модернізацію енергетичної інфраструктури;
• зменшення споживання енергоресурсів;
• підвищення стійкості міста до можливих енергетичних криз.

Документ розглядають як ключовий елемент енергетичної безпеки столиці під час війни.