«Київ не має права розсипатися»: військовий пояснив, чому ремонти доріг під час війни - не розкіш

У дискусії, яка в столиці спалахує щоразу після появи нового тендеру на асфальт, несподівано прозвучав аргумент із фронту. Заступник командира 429-ї бригади безпілотних систем «Ахіллес» і депутат Київради Олесь Маляревич заявив: якщо місто зараз перестане підтримувати інфраструктуру, потім доведеться відбудовувати вже не дороги, а фактично нове місто.

Його формулювання гучне, але дуже міське за змістом - без ремонтів Київ ризикує перетворитися на «Готем-Сіті», тобто на депресивний простір із розбитими мостами, проваленими вулицями і зруйнованою логістикою.

Чому питання взагалі виникло

Кияни живуть у режимі моральної арифметики: кожен кілометр асфальту автоматично порівнюють із дронами, ППО чи пікапами для військових. Після обстрілів і відключень світла будь-які роботи з благоустрою виглядають суперечливо.

Аргумент Маляревича інший - інфраструктура під час війни є частиною оборони, а не альтернативою їй.

Йдеться про базову міську функцію:

• рух швидкої
• логістику військових
• постачання продуктів
• евакуацію
• роботу громадського транспорту

Коли місто зношується, воно перестає бути тилом.

Чому ремонти дорожчі, якщо їх відкласти

У транспортному плануванні є просте правило: дорожнє покриття дешевше підтримувати, ніж відновлювати. Яма - це не просто незручність. Це початок руйнування основи дороги.

Якщо пропустити сезон:

• вода заходить у основу
• мороз її розриває
• провалюється вся конструкція
• ремонт перетворюється на капітальну реконструкцію

Тобто місто платитиме не у 2 рази більше, а інколи у 5-10 разів.

У воєнних умовах це ще критичніше: логістика важливіша за комфорт. Погані дороги - це повільна евакуація, затримки швидкої і проблеми з доставкою.

Звідки беруться гроші

Ключовий момент, який часто губиться в публічній дискусії: частина інфраструктурних робіт фінансується не з «вільних» коштів міста.

За словами Маляревича, значна частина проєктів прив’язана до програм міжнародних фінансових інституцій - зокрема Європейського інвестиційного банку. Їхня логіка проста: вони не можуть фінансувати війну, але можуть фінансувати міську мобільність.

Тобто Київ отримує:

• цільові кредити
• грантові кошти
• транспортні програми

І використати їх на ППО чи зброю юридично неможливо.

А хто відповідає за безпеку міста

Військовий також прямо сказав те, що в Києві давно обговорюють: оборона столиці - це компетенція Сил оборони, а не муніципалітету. Місто не має власної системи протиповітряної оборони.

Роль міста інша - допоміжна:

• фінансувати обладнання для підрозділів
• купувати техніку
• підтримувати логістику

Тобто міська інфраструктура і оборона не конкурують, а працюють у різних площинах.

Що це означає для киян

Дискусія насправді не про асфальт. Вона про модель міста у війні.

Є два сценарії:

• місто консервується і деградує
• місто функціонує і залишається тилом

Війна триває вже роки, і Київ фактично став фронтовою столицею великої країни. Якщо він перестане працювати як нормальний мегаполіс - з транспортом, лікарнями, постачанням - проблеми виникнуть не лише у киян, а у всій державі.

Саме тому інфраструктура зараз - це не про комфорт, а про витривалість.