Київ очищують від радянської спадщини: у місті демонтували залишки постаментів

У Києві триває системне очищення міського простору від залишків символіки радянського тоталітарного режиму. Протягом цього тижня комунальне підприємство «Київблагоустрій» демонтувало кілька постаментів, які залишалися на місцях колишніх радянських пам’ятників.

Про це повідомили на офіційній Facebook-сторінці підприємства.

Найбільший демонтаж — у парку «Нивки»

Наймасштабнішим об’єктом робіт став п’єдестал у парку «Нивки», де в радянські часи розташовувався пам’ятник комсомольцям 1920-х років. Попри те, що сам монумент був демонтований раніше, масивний постамент тривалий час залишався частиною міського ландшафту.

Тепер і цей елемент остаточно прибрали з публічного простору.

Інші локації, де прибрали радянські постаменти

Окрім парку «Нивки», цього тижня демонтували ще кілька об’єктів:

• вулиця Якова Гніздовського — тут раніше стояв один із численних пам’ятників Володимиру Леніну;
• вулиця Казимира Малевича — демонтовано постамент, на якому було встановлене погруддя більшовицького діяча Василя Боженка.

Таким чином, з міського простору зникли не лише самі пам’ятники, а й фізичні сліди їхньої присутності.

Офіційна позиція міських служб

У КП «Київблагоустрій» підкреслюють, що ці роботи мають чітку і послідовну мету.

«Звільняємо столицю від залишків символів радянського тоталітарного режиму», — зазначили у комунальному підприємстві.

Декомунізація як тривалий процес

Демонтаж постаментів — це частина загальноукраїнського процесу декомунізації, який триває з 2015 року. За цей час у Києві та інших містах країни було перейменовано вулиці, демонтовано сотні пам’ятників і меморіальних знаків, пов’язаних із радянською ідеологією.

Втім, як показує практика, очищення простору не завершується разовими рішеннями — воно потребує часу, інвентаризації та послідовних дій.

Чому це важливо для Києва

Для столиці декомунізація — не лише про демонтаж. Йдеться про формування нового міського середовища, яке не відтворює символи репресивного минулого і відповідає сучасній українській ідентичності.

Звільнені локації можуть у майбутньому:

• отримати нове культурне або рекреаційне наповнення;
• стати простором для сучасного мистецтва;
• бути переосмислені з урахуванням історичної пам’яті без ідеологічних нашарувань.