Київ відзвітував про наземні переходи: виконано 3 із 6

У 2025 році Київ реалізував лише половину запланованого у межах програми наземного дублювання підземних переходів. Із шести анонсованих локацій місто змогло облаштувати три. Загалом станом на кінець грудня виконано 11 із 49 першочергових переходів, затверджених ще у лютому 2023 року — це 22% від початкового плану 

Формально програма працює. Фактично — її темпи викликають дедалі більше запитань.

Які переходи все ж з’явилися у 2025 році

Три локації, які вдалося реалізувати

Протягом року в Києві завершили облаштування наземних переходів у таких місцях:

• перехрестя Іллєнка – Січових Стрільців – Глибочицької – Коперника (біля кінотеатру «Київська Русь»);
• Хрещатик – Прорізна;
• вул. Бориспільська, 8 (поблизу Палацу культури «Дніпро») .

Кожен із цих переходів обладнаний за стандартом доступності: зниження бордюрів, тактильна плитка, дорожня розмітка. Середня вартість одного об’єкта — близько 500 тисяч гривень.

Де переходи так і не з’явилися

Плани, що залишилися на папері

Із шести переходів, запланованих на 2025 рік, не реалізували три:

• Костянтинівська – Вал;
• Велика Васильківська – Коновальця (біля Палацу «Україна»);
• Хрещатик – Михайлівська (Майдан Незалежності) .

Ключова причина — відсутність погодження Патрульної поліції, яка посилається на безпекові ризики для дорожнього руху. Водночас ще у 2019 році німецькі фахівці моделювали рух на Хрещатику й дійшли висновку: світлофорні переходи не створюють критичних затримок транспорту роблема глибша: ремонти без доступності

Коли нова дорога — стара перешкода

Окрему критику викликають проєкти капітальних ремонтів доріг, у яких взагалі не передбачено наземних переходів, попри вимоги державних будівельних норм.

Зокрема:

• на Харківському шосе, де ремонт уже триває, мали з’явитися чотири переходи біля зупинок громадського транспорту;
• на проспекті Лобановського, де роботи стартують у 2026 році, переходи планувалися на перехрестях із вулицями Головка та Барки .

У проєктах «Київавтодору» ці елементи відсутні, а це означає, що навіть після дорогих ремонтів вулиці залишаться недоступними для маломобільних груп.

Темпи, які не влаштовують місто

Математика, що не на користь Києва

Наказ про дублювання 49 першочергових підземних переходів ухвалили на початку 2023 року. За майже три роки виконано 11.

За нинішніх темпів — 3–4 переходи на рік — реалізація решти 38 локацій займе близько 10 років. А якщо говорити про всі 262 підземні та надземні переходи столиці, повне дублювання виглядає ще більш віддаленою перспективою 

Для кого це критично важливо

Не абстрактна доступність, а щоденна реальність

У Києві проживають понад 160 тисяч людей з інвалідністю, серед них близько 16 тисяч дітей. До цього додаються:

• батьки з дитячими візками;
• літні люди з обмеженою мобільністю;
• поранені військові та цивільні, кількість яких зросла через війну.

Для них підземний перехід — не інфраструктурне рішення, а фізична перешкода. В умовах повномасштабної війни кількість людей з інвалідністю в Україні зросла ще на 300 тисяч осіб, і це робить проблему доступності не теоретичною, а нагальною 

Громадський контроль замість офіційних пояснень

ГО «Пасажири Києва» створила інтерактивну мапу з усіма реалізованими та запланованими переходами, де видно реальний стан справ. Активісти регулярно фіксують прогрес і публічно говорять про відставання.

Водночас офіційних коментарів від КМДА, Департаменту транспортної інфраструктури чи «Київавтодору» щодо причин затримок станом на кінець 2025 року так і не прозвучало 

Що далі: надія на 2026 рік

Міська влада декларує намір облаштувати у 2026 році 14 нових регульованих наземних переходів — удвічі більше, ніж у 2025-му. Це може свідчити про спробу прискорити програму, але без системного включення переходів у всі дорожні проєкти результат залишатиметься фрагментарним.

Наземні переходи — це не дрібна міська деталь і не питання комфорту окремих груп. Це індикатор того, для кого насправді працює місто. Поки Київ звітує про одиничні об’єкти, десятки тисяч мешканців щодня змушені планувати маршрути з огляду на бар’єри. І якщо програма доступності не стане пріоритетом уже зараз, її доведеться надолужувати ще багато років — у місті, яке давно мало бути зручним для всіх.