Київ запускає міні-ТЕЦ у захисних спорудах: нові установки дадуть місту резервне живлення

Київ виходить на фінальний етап масштабної програми відновлення та зміцнення енергетичної інфраструктури. Уже в грудні в місті планують ввести в експлуатацію перші газопоршневі когенераційні установки — сучасні міні-ТЕЦ, що стануть ключовим резервом для критичних об’єктів. Про це в інтерв’ю Hromadske розповів виконувач обов’язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.

Це рішення може стати проривом для столиці, яка вже третій рік поспіль переживає масовані ракетні атаки на енергосистему. Установка міні-ТЕЦ у захисних спорудах — новаторський підхід, який не має аналогів у світі.

Що таке нові когенераційні установки

Йдеться про повноцінні електростанції потужністю понад 20 МВт кожна. Їх основне завдання — забезпечити резервне живлення великих міських котелень та інших важливих об’єктів.

У разі вимкнення електроенергії котельні автоматично зупиняються, і жоден мобільний генератор не може дати достатньої потужності для їхнього запуску. Саме для цього створюються міні-ТЕЦ.

«Коли вимикається електроенергія, велика котельня зупиняється. І не існує генераторів, які могли б її заживити. Відповідно, міні-ТЕЦ працює, щоб працювала ця велика котельня. А залишок електроенергії вона може роздавати на будинки поряд», — пояснив Пантелеєв.

Таким чином, когенераційні установки дозволяють утримувати тепло і світло в районах навіть під час аварійних знеструмлень.

Унікальність проекту — захисні споруди

Найважливіша особливість нових міні-ТЕЦ — вони будуються одразу всередині спеціальних захисних конструкцій. Це робить їх набагато стійкішими до атак, ніж традиційні ТЕЦ із відкритою інфраструктурою.

Пантелеєв підкреслює: такі об’єкти не просто ремонтуються чи зміцнюються — вони проектуються з нуля як укріплені енергетичні вузли.

Це означає:

• значно меншу вразливість для ракетних та дронових ударів;
• стабільність роботи котелень у критичних умовах;
• можливість забезпечити електроенергією прилеглі будинки навіть при масштабних відключеннях.

Усе це — принципово новий формат, який створюється вперше у світі.

Скільки це коштує та хто фінансує

Загальна вартість програми оцінюється у 10,5 млрд грн. Фінансування комбіноване:

• частину коштів виділяє міський бюджет;
• частину — муніципальне енергетичне підприємство;
• частину обладнання передали міжнародні партнери, зокрема програма UNDP (ООН).

Пантелеєв наголошує: об’єкти складні, дорогі й технологічно нові, але вони мають стати фундаментом енергетичної стійкості столиці.

«Це речі, які робляться вперше у світі. Ми подивимося, як вони працюватимуть», — зазначив він.

Чому це важливо для киян

Поява захищених когенераційних станцій може стати справжнім переломним моментом для енергосистеми столиці:

 Стабільніше тепло

Навіть у разі масованого обстрілу великі котельні зможуть продовжувати працювати.

 Резервне освітлення

Надлишок електроенергії від міні-ТЕЦ буде спрямовано на навколишні будинки.

 Менше аварійних відключень

Райони з такими установками стануть менш уразливими до загальних аварій у мережі.

Захищеність критичної інфраструктури

Нова модель розміщення енергооб’єктів у захисних спорудах зменшує ризики знищення ключових систем.

Для мегаполісу, що живе в умовах воєнної загрози, це означає більше гарантій тепла, світла та роботи транспорту.

Київ поступово переходить до нової філософії енергетичної безпеки — не лише відновлення, а створення стійкої, захищеної інфраструктури, здатної працювати під ударом.

Міні-ТЕЦ у захисних спорудах — це один із найбільш амбітних та технологічно сміливих проектів столиці за останні роки. І вже в грудні кияни побачать, як він працює на практиці.