Київрада затвердила план енергостійкості столиці на 67 млрд грн

11 березня 2026 року депутати Київради ухвалили Комплексний план енергетичної стійкості столиці, мета якого — підвищити енергетичну незалежність Києва та захистити критичну інфраструктуру. За документ проголосували 92 обранці. Після юридичного опрацювання план підпише мер Віталій Кличко, а потім його передадуть на затвердження уряду.

Основні етапи та фінансування

Комплексний план розрахований на три роки та поділений на три блоки:

1. Критично важливі заходи (більше 10 млрд грн із міського бюджету)
   • Відновлення енергетичних об’єктів після обстрілів.
   • Захист та резервування систем тепло- та водопостачання.
   • Ремонт тепломереж і запуск нових когенераційних установок.
   • Розвиток сонячної генерації та підтримка енергоефективних проєктів ОСББ.
2. Заходи за додаткового фінансування (понад 13 млрд грн)
   • Реалізація більш широкого спектра енергетичних проєктів після перерозподілу міського бюджету.
3. Проєкти за участі держави та законодавчих змін (понад 37 млрд грн)
   • Резервне живлення теплопостачання.
   • Посилення стійкості електромереж.
   • Модернізація ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, впровадження децентралізованих систем опалення.
   • Фізичний захист критичної інфраструктури.

Загальна вартість плану перевищує 67 млрд грн, при цьому наразі в бюджеті міста є лише близько шостої частини необхідних коштів, тому Київ розраховує на підтримку держави та міжнародних партнерів.

Пріоритети та стратегія

За словами мера Віталія Кличка, план передбачає поступове зменшення залежності від централізованих енергомереж і підвищення автономності столиці:

• розвиток когенераційних технологій;
• впровадження альтернативних джерел енергії;
• створення локальних котелень і енергетичних «островів»;
• посилення захисту та резервування об’єктів критичної інфраструктури;
• модернізація та відновлення пошкоджених енергетичних об’єктів.

Оцінка депутатів

• Андрій Вітренко (Слуга народу): перший етап плану гарантує базове теплопостачання, передбачає когенераційні установки та енергетичні острови. Наголосив, що наразі є кошти лише на частину проєктів.
• Володимир Слончак (Батьківщина): план позитивний, але має бути щорічним і конкретним, із чіткою відповідальністю та бюджетом.
• Мирослава Смірнова (УДАР): правки мера дозволяють уникнути маніпуляцій та конкретизують відповідальних за виконання заходів.
• Наталія Берікашвілі (Єдність): критично важливою є підтримка держави та забезпечення енергостійкості закладів охорони здоров’я та соціальної сфери.
• Марина Порошенко (Європейська солідарність): місто має починати реалізацію плану, фінансування залежить від повернення державою частини податкових надходжень.
• Вадим Васильчук (Голос): підкреслив важливість фінансування освітніх закладів і поетапності реалізації, щоб школи та садочки отримували постійне тепло, світло та воду навіть під час кризових ситуацій.

Комплексний план енергостійкості Києва — це стратегія на 3 роки, яка має забезпечити місту автономність та стабільне функціонування критичної інфраструктури навіть у разі обстрілів чи аварій. Успіх реалізації залежатиме від фінансування, координації з державою та міжнародними партнерами, а також чіткого контролю за виконанням усіх заходів.