Дата публікації Київщина перегортає 1654-й: місце Переяславської ради втратило статус національної пам’ятки
Опубліковано 14.02.26 02:15
Переглядів статті Київщина перегортає 1654-й: місце Переяславської ради втратило статус національної пам’ятки 17

Київщина перегортає 1654-й: місце Переяславської ради втратило статус національної пам’ятки

Поділитися цією новиною в Facebook Поділитися цією новиною в Twitter Поділитися цією новиною в Twitter
Київщина перегортає 1654-й: місце Переяславської ради втратило статус національної пам’ятки
фото з відкритих джерел: місце Переяславської ради вивели з переліку національних пам’яток

Кабінет Міністрів України вилучив із Державного реєстру нерухомих пам’яток історії національного значення об’єкт у Переяславі на Київщині - «Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада». Про це повідомило Міністерство культури.

Раніше ця локація офіційно вважалася пам’яткою історії національного значення.

Рішення у межах деколонізації

Київщина перегортає 1654-й: місце Переяславської ради втратило статус національної пам’ятки - 1

У Міністерстві культури пояснюють: рішення пов’язане з переосмисленням історичної політики та відмовою від імперських наративів. Саме Переяславська рада 1654 року протягом століть використовувалася російською та радянською історіографією як доказ нібито «возз’єднання» України з росією.

У радянський період ця подія стала одним із ключових елементів офіційної ідеології - її подавали як підтвердження «вікового прагнення українців бути разом із російським народом». Через це пам’ятне місце фактично виконувало не лише історичну, а й політичну функцію.

В українському культурному відомстві наголошують, що такі трактування нівелювали українські державницькі традиції - як доби Національно-визвольної війни XVII століття, так і подій Української революції 1917-1921 років.

Чому це важливо зараз

Після початку повномасштабної війни російська пропаганда знову активно використовує міфологізовану інтерпретацію Переяслава для обґрунтування територіальних претензій і тез про «штучність» української державності.

Тому позбавлення об’єкта національного статусу фактично означає зміну державної політики пам’яті: подію більше не трактують як символ єдності з росією.

Йдеться не про знищення історії, а про відмову від її ідеологічної версії - держава відокремлює наукове вивчення минулого від політичної міфології, яка десятиліттями формувалася у межах імперської та радянської традиції.