Потоп знищив тисячі книг: книгарня «Моя книжкова полиця» на межі закриття після нічної аварії

На вулиці Євгена Чикаленка, 7 тепер пахне не папером і кавою, а сирістю. Уночі прорвало комунікації, і гаряча вода буквально залила приміщення книгарні «Моя книжкова полиця». Через пару та температуру книги не просто намокли - їх повело, сторінки злиплися, палітурки деформувалися. Фактично постраждав майже весь фонд.

Власниця і видавчиня Наталія Моспан говорить прямо: більшість видань непридатні ні для продажу, ні для повернення постачальникам. А це означає не лише втрату асортименту, а й фінансові зобов’язання, які залишаються на самій книгарні.

«Кінець історії. Потоп, який ми навряд чи переживемо», - написала вона у соцмережах.

Чому це більше, ніж магазин

«Моя книжкова полиця» з’явилася у 2016 році і швидко стала місцем, яке знали не за адресою, а за відчуттям. Тут шукали нову українську прозу, поезію малих видавництв, есеї, які складно знайти в мережевих магазинах. Сюди заходили після роботи на Хрещатику, перед виставою або просто перечекати дощ.

Це також була перша книгарня в Україні, що принципово відмовилася від російськомовних видань. Для команди це була не маркетингова ідея, а позиція - культурна відповідь на події після Революції Гідності.

Тому втрата простору відчувається не як закриття торгової точки, а як зникнення маленького міського інституту. Таких місць у Києві небагато, і вони тримаються радше на спільноті, ніж на оборотах.

Що сталося з книжками

Гаряча вода створила густу пару, яка проникла в кожен стелаж. Для паперу це критично: навіть якщо видання висушити, воно деформується і втрачає товарний вигляд. Повернути його видавцю теж неможливо - пошкодження не транспортне, а фактична втрата товару.

Саме тому головна проблема зараз не ремонт, а борги перед постачальниками за зіпсований наклад.

Як допомогти

Наталія Моспан просить підтримки, щоб розрахуватися з видавництвами і спробувати зберегти книгарню. Реквізити вона опублікувала на своїх сторінках і на сторінці закладу.

У Києві вже є прецеденти, коли культурні простори рятувала спільнота. І ця історія знову про крихкість малого бізнесу: достатньо однієї технічної аварії, щоб роки роботи опинилися під загрозою.

«Моя книжкова полиця» завжди існувала завдяки людям, які приходили не лише купити книжку, а поговорити про неї. Тепер саме від них залежить, чи залишиться на Чикаленка ще одна точка, де місто трохи повільніше і трохи уважніше до себе.