Україна отримала безпрецедентний рівень міжнародного захисту свого культурного спадку. ЮНЕСКО внесло Кирилівську церкву в Києві та ще 18 об’єктів з різних міст до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Це рішення ухвалили 4 грудня на 20-му засіданні Комітету ЮНЕСКО.
Таким чином, уже 46 українських пам’яток мають найвищий статус охорони у світі — один із найбільших показників на планеті. У час повномасштабної війни це має не лише символічне, а й практичне значення.
Україна створює прецедент
Як наголосила віцепрем’єр-міністерка та міністерка культури Тетяна Бережна:
«Україна стала першою країною в історії, яка масово застосовує механізм посиленого захисту під час активної фази війни. Це унікальний прецедент, який увійде до підручників міжнародного гуманітарного права».
Посилений захист означає:
- об’єкти мають імунітет від атак;
- будь-яке пошкодження чи використання у військових цілях є міжнародним злочином, за який відповідають і держава, і конкретні особи.
Це потужний сигнал світу: українська культурна спадщина має бути збережена, навіть коли довкола точаться бойові дії.
Які пам’ятки отримали захист
До списку увійшли видатні об’єкти архітектури, археології та мистецтва:
- Аккерманська фортеця (Білгород-Дністровський)
- Успенський собор, Харків
- Борисоглібський собор, Чернігів
- Харківський театр ім. Т. Шевченка
- Кірха Св. Павла, Одеса
- Палац Кеніга, Тростянець
- Мовчанський монастир, Путивль
- Покровська церква, Харків
- Потьомкінські сходи, Одеса
- Воскресенська церква, Суми
- Кирилівська церква, Київ
- Спасо-Преображенський собор, Суми
- Троїцький собор, Суми
- Городище Іскоростень, Житомирщина
- Острів Байда, Запоріжжя
- Одеський музей західного і східного мистецтва
- Одеський національний художній музей
- Одеська наукова бібліотека
- Музей мистецтв Прикарпаття, Івано-Франківськ
Цей перелік охоплює різні регіони — від Причорномор’я до Полісся, від історичних портів до монастирів і соборів.
Кирилівська церква: київська перлина під особливим захистом
Для столиці це рішення особливо відчутне. Кирилівська церква XII століття — одна з найдавніших пам’яток Києва, з унікальними фресками та настінними розписами, які збереглися ще з домонгольських часів.
Для киян це не лише храм, а й частина ідентичності міста. Статус посиленого захисту зменшує ризик руйнувань у випадку загроз та зобов’язує міжнародну спільноту стежити за її безпекою.
Чому це важливо
- Україна документує руйнування культурних об’єктів унаслідок російської агресії.
- Механізм захисту створює юридичні підстави для майбутніх судових позовів.
- Статус посиленого захисту сприяє відновленню та залученню фінансування.
Наступного року Україна планує подати ще десятки пам’яток.
Попри війну Україна системно захищає свою культурну спадщину — не лише фізично, а й юридично. Рішення ЮНЕСКО про посилений захист Кирилівської церкви та інших пам’яток — це аванс довіри світової спільноти і водночас потужний інструмент стримування.
Для Києва це ще одне підтвердження: історія міста важлива для світу, а наше завдання — берегти її, аби передати наступним поколінням.
Кияни критикують перезапуск Бессарабського ринку у форматі фудпростору
Київ профінансує спеціальне харчування для паліативних дітей: рішення міськради
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці