Медичний фронт Києва: як «швидка» щодня рятує тисячі життів під обстрілами

фото з відкритих джерел: швидка допомога

У Києві служба екстреної медичної допомоги щороку обробляє понад пів мільйона викликів і продовжує працювати в умовах повномасштабної війни, обстрілів та постійного навантаження на систему охорони здоров’я.

Київський центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф працює понад 120 років і вважається одним із найпотужніших медичних закладів такого профілю в Європі.

Сьогодні система перебуває у режимі підвищеної готовності та фактично функціонує як один із ключових елементів медичної безпеки міста в умовах війни.

У Департаменті охорони здоров’я КМДА наголошують, що попри навантаження служба зберігає високу оперативність і стабільність роботи.

Масштаб роботи: сотні тисяч викликів і тисячі врятованих життів

За даними міських служб, щороку столична «екстренка» демонструє такі показники:

понад 500 тисяч викликів на рік (у 2025 році — 535 512);
близько 170 тисяч госпіталізацій щороку (у 2025 році — 169 953);
1 392 медичних працівники у структурі Центру.

Ці цифри відображають не лише масштаб роботи, а й постійне навантаження на систему, яка працює без вихідних і перерв.

Робота під обстрілами: виїзди навіть під час тривог

Особливістю роботи «швидкої» у Києві стала необхідність реагувати на надзвичайні ситуації під час повітряних тривог та ракетних ударів.

Медики виїжджають на місця «прильотів», надають першу допомогу, проводять медичне сортування постраждалих і працюють поруч із рятувальниками ДСНС до завершення операцій.

За весь час повномасштабної війни не зафіксовано випадків відмови від виїзду через небезпеку.

Водночас така робота має високу ціну: серед медиків є загиблі та поранені під час виконання службових обов’язків.

Виклики війни: від блекаутів до порятунку у висотках

Окремим випробуванням для бригад стали тривалі відключення електроенергії.

Під час блекаутів медики змушені підійматися пішки на верхні поверхи багатоповерхівок, несучи важке обладнання, інколи до 30 кілограмів. Після стабілізації стану пацієнтів їх також транспортують сходами вниз для термінової госпіталізації.

Такі ситуації стали новою реальністю міської медицини під час війни.

Медики на фронті і в тилу

Частина працівників Центру нині служить у Збройних силах України — 132 медики боронять країну зі зброєю в руках. Серед них є загиблі та поранені.

Попри це, система продовжує працювати у штатному режимі, забезпечуючи безперервну медичну допомогу в столиці.

Стратегічна роль екстреної медицини

Окрім щоденних викликів, київська «екстренка» виконує низку критично важливих функцій:

реагування на масові ураження та надзвичайні ситуації;
транспортування поранених військових з евакуаційних потягів;
перевезення важких пацієнтів до лікарень Києва та інших регіонів;
медичний супровід масових заходів.

До структури Центру входять 18 відділень і 18 пунктів базування бригад, що дозволяє оперативно реагувати в різних районах столиці.

Чому робота «швидкої» критично важлива для Києва

У міських умовах екстрена медична допомога фактично виконує роль першої лінії порятунку. Від швидкості реагування залежить не лише здоров’я, а й життя пацієнтів.

В умовах війни її значення зростає ще більше — від ліквідації наслідків обстрілів до роботи під час перебоїв енергопостачання.

Зв’язатися з екстреною службою у Києві можна цілодобово за номером 103, також працює спеціалізований SMS-сервіс для людей із порушеннями слуху та мовлення.