2 травня виповнюється річниця з дня народження Миколи Вілінського (1888–1956) — композитора, педагога, редактора і музично-громадського діяча, чий внесок у становлення української академічної музики ХХ століття важко переоцінити.
Людина великого духу і глибокого таланту
Народжений у шляхетній українській родині, Вілінський з дитинства був оточений атмосферою інтелектуального розвитку та гідності. Вихований на поєднанні класичних європейських традицій та українського національного духу, він став мостом між композиторською школою Миколи Римського-Корсакова і новим поколінням українських митців.
Вчитель, якого пам’ятають учні
Серед учнів Вілінського — такі постаті як Костянтин Данькевич, Олександр Білаш, Оскар Фельцман, Яків Зак, Давид Ойстрах. Його уроки гармонії, поліфонії та композиції стали не лише технічною основою, а й школою мислення для сотень студентів.
Після війни, працюючи в Київській консерваторії, Вілінський створив творче ядро, разом з Лятошинським і Ревуцьким, яке заклало основи повоєнного розквіту української музичної освіти.
Митець широкого масштабу
Його творчість охоплює:
- Симфонічну музику: "Заповіт" на слова Тараса Шевченка, "Балетну сюїту", "Характеристичні танці"
- Камерні твори: фортепіанні мініатюри, балади, варіації на українські теми
- Вокально-хорові обробки народних пісень
- Редакцію творів Миколи Лисенка для 20-томника композитора
Він поєднував класицизм і неоромантизм, народну інтонацію та інтелектуальну глибину.
Людяність і шляхетність
Спогади учнів свідчать про його рідкісну внутрішню культуру, делікатність, доброту й почуття гумору. За словами професора Антона Мухи, Вілінський ніколи не прагнув домінувати, але завжди був моральним авторитетом і опорою для колег та студентів.
Спадок, що живе
Його ім’я зберігається не лише у підручниках, але й у пам’яті учнів, його фотографії стояли на робочих столах учорашніх студентів, що згодом стали майстрами. Його обробки пісень і сьогодні звучать на сценах, а "Балада на українську тему" залишається актуальною для сучасного виконавця.
Один із головних символів Києва: як змінювалися Золоті ворота від XVII століття до сьогодні
Чорнобильська катастрофа: Маловідомі факти та плани щодо будівництва нової АЕС
Контактні ферми під Києвом: де погодувати тварин і відпочити на природі
Безкоштовні дні в музеях Києва: календар для мешканців та гостей столиці