Мільярди без укриттів: як Київ перетворив будівництво сховищ на фіктивні торги

У 2025 році Київ оголосив амбітну програму зміцнення безпеки — майже дві сотні тендерів на будівництво та ремонт укриттів. На папері це виглядало як безпрецедентний крок до захисту мешканців столиці у час масованих атак. У реальності ж величезна частина закупівель у системі Prozorro виявилася не більше ніж формальною галочкою. Понад 3,6 мільярда гривень у бюджеті — і ледь не порожній вихід на рівні підписаних договорів та фактичних робіт.

Журналісти «Київщини 24/7» в межах рубрики «Вражаюча закупівля» проаналізували всі київські тендери зі словом «укриття» або «захисні споруди», оголошені у 2025 році (дані на жовтень).
Картина вимальовується така: тендери проведені, мільярди заплановані, результати — скоріше відсутні.

 «Торги» без торгів

80% закупівель у Києві — імітація конкуренції

2025 рік мав стати роком масштабного будівництва укриттів. Натомість у столиці цей рік став рекордним за кількістю порожніх або умовних торгів.

Ключові цифри:

• 70% тендерів — лише один учасник;
• 12% закупівель — не прийшов жоден підрядник;
• понад 40 процедур — провалені або скасовані;
• 3,6 млрд грн — загальна очікувана вартість закупівель.

Фактично у більш ніж 80% торгів конкуренція була нульовою. Це створило ідеальні умови для формального дотримання процедури та одночасного уникання справжнього аукціону. В системі Prozorro все виглядало законно, але по суті — прозорість замінили на її імітацію.

Лідери провалів — столичні районні управління

Хто оголошував найбільше тендерів і хто відзначився найбільшими збоями

У будівництві укриттів домінували три гравці — районні управління освіти та управління ЖКГ.

Топ-3 замовників за кількістю тендерів:

1. Управління освіти Святошинської РДА — 26 процедур
2. Управління будівництва та ЖКГ Дарницької РДА — 19 процедур
3. Управління освіти Дніпровської РДА — 16 процедур

Топ-3 за бюджетами:

1. Святошинське управління освіти — 753 млн грн
2. Дніпровське — 678 млн грн
3. Печерське управління освіти — 432 млн грн

Ці цифри могли б свідчити про масштабну модернізацію цивільного захисту. Але на практиці — це лише статистика без реальних укриттів.

Святошинський район — максимум амбіцій, мінімум результатів

Кожна друга закупівля провалена

Святошинський район став рекордсменом за кількістю оголошених тендерів, але й за кількістю невдалих процедур.

• 26 оголошених тендерів,
• 11 — провалені або скасовані,
• у 19 випадках — лише один учасник.

Найгірше те, що навіть при найбільшому фінансуванні район фактично не отримав нових укриттів: переважно лишилися протоколи про скасування та недосягнуті договори.

Дарницький район — «свої» учасники і майже повна відсутність конкуренції

89% торгів — один учасник, один переможець

Дарниця не провалила тендери — але й не створила можливості для чесної боротьби. Майже всі закупівлі були проведені з одним учасником, що робить результати передбачуваними.

• 17 із 19 тендерів — один підрядник;
• усі контракти завершилися успішним підписанням договорів — саме з цим єдиним учасником.

Механізм працює просто: «непотрібні» конкуренти навіть не з’являються на торги, бо «зайти» на такі закупівлі немає сенсу.

 Дніпровський район — псевдоконкуренція

Коли зайві учасники заважають, торги просто скасовують

Дніпровський район виглядав найактивнішим — по 2–3 учасники на торгах. Але фінал показав інше:

• 6 із 16 закупівель — скасовані або не завершені;
• торги з кількома учасниками — часто скасовувалися;
• торги з одним учасником — завершувалися договором.

Це створює відчуття, що «реальну» конкуренцію просто не допускають до фіналу.

Печерський район — сотні мільйонів без аукціонів

6 із 7 тендерів — один учасник

Печерськ вражає сумами закупівель: понад 60 млн у середньому на один тендер. І при цьому майже повна відсутність конкуренції.

• 6 із 7 процедур — з одним учасником;
• 2 тендери — не відбулися через брак мінімальної конкуренції.

Укриттів немає, а бюджети лише «перекидаються» між процедурами.

 Імітація Prozorro у дії

Як будівництво укриттів перетворилося на технічну формальність

Основні схеми:

1. Тендер з одним учасником
   Воєнні «особливості» дозволяють укладати договір без аукціону — фактично, без конкуренції.
2. Масові дискваліфікації
   На торги подаються 2–3 учасники, але 2 одразу «відсікаються» через формальні дрібниці.
3. Скасування торгів, якщо перемагає «не та» компанія
   Замовник посилається на «відсутність подальшої потреби» — і оголошує новий тендер.
4. Дроблення закупівель
   Великі роботи розбиваються на низку дрібних договорів до 50 тис. грн, щоб уникнути Prozorro.

Усе це призвело до того, що тендери є, гроші є, але реальних укриттів немає.

 Кому дісталися бюджети

Монополісти укриттів у Києві

Лідери за кількістю та сумою підрядів:

• ТОВ “Мега Стайл” — 10 контрактів, 26,6 млн грн
• ТОВ “Укрбуд” — 6 контрактів, 18,5 млн грн
• ТОВ “Креатор Компані” — 2 контракти, 240 млн грн
• ТОВ “Антаріс ПВР-БУД” — 2 контракти, 115 млн грн
• ТОВ “Автомагістраль-Захід” — один контракт, але на 102 млн грн

Це вузьке коло компаній, яке отримує найсмачніші підряди.

 Показові тендери-скандали

Коли мегапроєкти зникають у протоколах

Гімназія №191 — 332 млн грн

Тендер зірваний двічі.
Умови «під своїх», скарги в АМКУ, фінал — жодного договору.

Ліцей №223 — 103 млн грн

Два раунди торгів. Обидва — з масовими дискваліфікаціями.
Переможець: єдиний допущений учасник.

Школа №44 — 102 млн грн

Один учасник, один переможець. Укриття так і не зведене.

ДНЗ №691 — 1,2 млн грн

4 учасники → 3 дискваліфіковано → тендер скасовано.
Навіть дрібні ремонти не доходять до виконання.

 Київ провалив рік укриттів

Мільярди — є. Сховищ — немає.

2025 рік став показовим: система закупівель у столиці працювала не на результат, а на формальне освоєння бюджетів.

У той час, коли Київ регулярно зазнавав ракетних атак, а мешканцям потрібні реальні укриття, місто витрачало час і ресурси на тендери, які:

• не створювали конкуренції,
• не приводили до будівництва,
• лише імітували прозорість.

У результаті — сотні протоколів замість десятків укриттів.

Київ входить у 2026 рік із невирішеною проблемою: безпека мешканців залишається під загрозою, а довіра до Prozorro — під питанням.