Між спадщиною і сучасністю: у Києві триває реставрація знакової будівлі Юр’єва

Столичну ікону модернізму тримають у фокусі міста

У Києві проінспектували хід реставраційних робіт «Летючої тарілки» — унікальної пам’ятки архітектури, створеної за проєктом Флоріана Юр’єва. Об’єкт давно перебуває у центрі уваги киян, архітекторів та культурної спільноти, адже йдеться не просто про будівлю, а про один із найвпізнаваніших символів київського модернізму.

Моніторинг провели інспектори Департаменту охорони культурної спадщини разом із головним архітектором проєкту та представниками авторського нагляду.

Що вже зроблено і з якими викликами стикається реставрація

Під час виїзду на об’єкт фахівці поінформували про поточний стан робіт та ключові етапи реалізації проєкту. Серед основних викликів, які сьогодні стоять перед реставраторами:

• заміна віконних конструкцій із максимальним збереженням автентики;
• оновлення внутрішнього простору без спотворення авторського задуму;
• поєднання сучасних технічних вимог із охоронним статусом пам’ятки.

Для Києва це принципове питання: місто вже має гіркий досвід, коли «оновлення» історичних об’єктів призводило до втрати їхньої ідентичності.

Відкритість замість чуток

З огляду на високий суспільний інтерес сторони домовилися про публічне представлення реставраційного процесу та ключових етапів робіт. Йдеться про прозору комунікацію з киянами — щоб містяни розуміли, що саме змінюється, чому це відбувається і як виглядатиме результат.

Для Києва, де кожна пам’ятка часто стає предметом гострих дискусій, така відкритість може стати новим стандартом у роботі з культурною спадщиною.

Офіційний статус і відповідальність міста

«Летюча тарілка» має чітко визначений охоронний статус. Будівлю внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як об’єкт архітектури та монументального мистецтва місцевого значення. Це означає, що будь-які роботи тут мають виконуватися з максимальною обережністю та повагою до історичної цінності.

Йдеться про реставраційну частину масштабного проєкту відновлення будівель Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації, зведених за проєктом Флоріана Юр’єва.

Авторський задум збережено

Важливий сигнал для киян: функціональне призначення «Летючої тарілки» не змінюється. Антресоль і надалі планують використовувати як:

• кінолекційну аудиторію;
• конференц-залу.

Саме так цю частину будівлі задумував архітектор. Для Києва це принциповий момент — пам’ятка не перетворюється на випадковий комерційний простір, а зберігає свою культурну й освітню функцію.

Чому це важливо для Києва

«Летюча тарілка» — це не лише архітектурний експеримент ХХ століття. Це частина київської ідентичності, об’єкт, який формує образ міста так само, як модерністські будівлі Хрещатика чи ансамблі післявоєнного Києва.

Те, як сьогодні місто поводиться з цією пам’яткою, показує:

• чи вміє Київ зберігати складну спадщину;
• чи здатен оновлюватися, не стираючи минуле;
• чи готовий вести діалог із громадою, а не ставити її перед фактом.

Київ, який бере відповідальність

Реставрація «Летючої тарілки» — це своєрідний тест для столиці. І не лише архітектурний, а й ціннісний. Якщо місту вдасться пройти його гідно, Київ отримає не просто відновлену будівлю, а приклад того, як сучасне місто може чесно працювати зі своєю спадщиною.