Мовне питання загострюється: чому українці масово скаржаться у 2025?

Українці частіше скаржаться на порушення мовного закону: що відбувається у 2025-му

Київ – лідер за кількістю звернень. Інтернет-магазини, вивіски, освіта – головні джерела порушень

У першій половині 2025 року українці активніше повідомляють про порушення Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Кількість звернень до Уповноваженого зросла на понад третину.

Згідно з офіційними даними, за січень-червень цього року до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови надійшло 1410 звернень громадян. Це на 348 більше, ніж за аналогічний період 2024-го.

 Київ — епіцентр мовних скарг

Найбільше повідомлень — 582 звернення — зафіксовано саме в Києві. Далі в антирейтингу йдуть:

• Одеська область — 178 звернень,
• Харківська — 171,
• Дніпропетровська — 138,
• Київська (область) — 54,
• Донецька — 37.

Ці цифри свідчать про активну громадянську позицію мешканців великих міст.

 ТОП порушень: інтернет, реклама, обслуговування

1. Інтернет-торгівля — 378 скарг. Користувачі повідомляли про відсутність української версії сайтів або автоматичне завантаження російськомовного інтерфейсу.
2. Публічна інформація та зовнішня реклама — 293 звернення. Йдеться про вивіски, таблички, афіші без українського тексту.
3. Сфера обслуговування — 230 скарг, з яких 160 — через недержавну мову під час надання послуг.

 Мова в освіті: тривожні сигнали

Скарги у сфері освіти зросли з 78 до 114. Основні випадки:

• позашкільні заклади — 25;
• загальна середня освіта — 21;
• освіта дорослих — 21;
• вища освіта — 19.

Це свідчить про продовження проблем із дотриманням мовних стандартів у навчальному процесі.

 Меню, медіа, чек і культура: що ще турбує українців

Окремі звернення надійшли щодо:

• товарної інформації — 68;
• культурної сфери — 63 (концерти, театри);
• медіа — 61;
• охорони здоров’я — 58;
• органів влади — 56.

Також зафіксовано порушення у транспорті, спорті, книговиданні, охоронній діяльності, трудових відносинах та у закладах державної і комунальної форм власності.

 Що кажуть у Секретаріаті мовного омбудсмена?

«Динаміка звернень свідчить про те, що суспільство стає дедалі менш толерантним до порушень мовного закону», — підкреслив Уповноважений Тарас Кремінь.

Він також повідомив, що цього року посилено моніторинг дотримання мовного законодавства в регіонах. Особливу увагу приділяють освіті, медицині, органам влади та бізнесу.

 Трохи історії

Нагадаємо, норми закону, що регламентують використання української мови у сфері книговидання та книгорозповсюдження, набрали чинності 16 липня 2021 року. Закон передбачає обов’язковість української мови у публічній сфері, включаючи сферу послуг, освіти, ЗМІ та реклами. для киян

Жителі Києва — найактивніші в захисті свого права на українську мову. Але велика кількість звернень свідчить і про масштаби порушень. Варто звертати увагу на мовну політику бізнесів, не боятись повідомляти про порушення та вимагати дотримання закону. Закон — на боці кожного, хто хоче чути і бачити українську в щоденному житті.